НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА

Щоб репрезентувати себе серед інших носіїв мови якнайкраще, потрібно знати не тільки що сказати, але і як сказати. У мисленні й мовленні завжди взаємодіють такі два визначальні чинники, як зміст і форма вираження висловлюваного. Це досягається поступово, здобувається життєвим досвідом, особистісними знаннями, загальною і професійною ерудицією мовця. Як слушно зауважує сучасний чеський дослідник Іржі Томан, «щоб навчитися добре, змістовно говорити, необхідно постійно збагачувати свої знання й досвід, удосконалювати освіту, інакше кажучи, всебічно розвивати свою особистість». Чим доречніше людина висловлюється, тим швидше й легше вона встановлює контакти з іншими носіями мови.

ЛЮБІ ДІТИ! ПРОПОНУЮ ВАМ МАТЕРІАЛ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З ТЕМИ

« Стилістика сучасної української мови»

Шановні учні! За навчальну практику виставляються оцінки! Будьте,будь ласка,відповідальними і уважними.Виконані роботи висилайте на Вайбер! Бажаю вам успіхів!!!

ГОРТАЙ УНИЗ!

10.06.2022

Стилістичні особливості частин мови

Підсумкове заняття

Матеріали до заняття ТИЦЯЙ ТУТ

09.06.2022

Стилістичні можливості службових частин мови.

За будовою прийменники поділяються на прості, складні та складені.

· Прості прийменники складаються з однієї частини. Це можуть бути як похідні (утворені від інших частин мови), так і непохідні прийменники (по, про, у, без, коло, протягом).

· Складні прийменники утворюються поєднанням кількох простих (понад, довкола, з-поперед, із-за).

· Складені прийменники складаються з двох частин, що пишуться окремо (з метою, паралельно з, згідно з, відповідно до).

Написання прийменників
Разом	Складні прийменники звичайно пишуться разом: понад, (по + над), попід, поза, поміж, попри, посеред, поперед, побіля, задля, заради, довкола, назустріч, наприкінці, услід, внаслідок.
Через дефіс	Складні прийменники з першою частиною з (із) пишуться через дефіс: з-за, із-за, з-поза, з-над, з-понад, з-під, з-попід, з-поміж, з-проміж, з-серед, з-посеред.
Окремо	Кілька нових прийменників, утворених від повнозначних слів, пишуться двома і більше словами: згідно з, залежно від, незважаючи на, під час, в результаті (але внаслідок), в силу, у напрямку до, на шляху до, у зв’язку з.

САМОПЕРЕВІРКА

https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/preposition_spelling.html

Розрізнення прийменників і префіксів

Прийменники з наступними словами вимовляються так само нероздільно, як і префікси: на гору — нагору, попід вікнами — попідвіконню, перед світанком — передсвітанковий, уві сні — увійти, іти по новому мосту — жити по-новому. Але прийменники завжди пишуться окремо, а префікси — разом або через дефіс.

Прийменники пишуться *окремо*	Префікси пишуться *разом*
Прийменники зі (зо), наді (надо), піді (підо), переді (передо), уві, ув при іменниках та займенниках не переходять у префікси і, отже, завжди пишуться окремо: зі мною (зо мною), піді* мною, переді мною, уві сні, ув імлі.*	Виняток становлять лише прислівники зозла, зовсім і *передо*всім, де зо- і передо- префікси і, отже, пишуться разом.
Прийменник у реченні стосується іменника (або займенника, співвідносного з іменником). Якщо ж прийменник поєднується з іншою частиною мови, то стає префіксом. Порівняймо: з гори — з високої гори — глянув звисока; у кімнатах — у двох кімнатах — зустрілись удвох; перед класом — перед усім класом — передусім будь щирий; по сліду — по ослячому сліду — заревів по-ослячому.
Іншої частини мови прийменник може стосуватися лише в тому разі, якщо її вжито в значенні іменника або іменник, що мав би стояти при ній, пропущено: з молодшими (тобто з молоддю), у старого (тобто у діда), боротися до останнього (подиху), говорив з усіма (учнями), встав о шостій (годині).
Щоб відрізнити прийменник від префікса в словах типу на горі і нагорі, треба спробувати вставити прикметник між їхніми частинами. Якщо зміст висловлювання дозволяє це зробити, то маємо справу з прийменником і пишемо окремо, якщо ні — то це префікс і пишемо разом: ліг на бік* (на правий бік)* і відкликав товариша набік;* у купі гною (у великій купі)* і ми росли вкупі;* струмок збігає з гори (з крутої гори)* і зорі дивляться згори;* в день народження (в радісний день)* і ні вдень* ні вночі.*
Деякі сполучення прийменника з іменником відрізняємо від однозвучних прислівників за тим, що перші мають при собі додаток у родовому відмінку (кого? чого?), другі (прислівники) — не мають такого додатка: *в глиб* (чого?) землі — корінь росте вглиб; з краю (чого?) села — моя хата скраю; з боку (кого?) товаришів — став збоку; у середині (чого?) кімнати — спинився всередині; з початку (чого?) місяця — спочатку* треба подумати.*
Увага! Іноді такі слова, як всередині, збоку, скраю, можуть бути й прийменниками: 1. Усередині (чого?) атомів діють свої, особливі закони. 2. Чіпка йшов збоку (чого?) отари. (Панас Мирний.) 3. Це було колгоспне подвір’я. Воно стояло скраю (чого?) мальовничого села. (Ю. Яновський.)

САМОПЕРЕВІРКА

https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/preposition_versus_prefix.html

Розрізнення сполучників та інших частин мови

Для правопису важливо вміти розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якже, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як же, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому (які пишуться окремо).

Сполучники можна замінити іншими синонімічними сполучниками: таж — адже, теж — також, тож — тому, якби — коли б, якже — якщо, якщо — коли, щоб — аби, проте — однак, зате — але, притому — до того ж, причому — і то.

Однозвучні ж поєднання інших частин мови замінити сполучниками не можна.

Сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання (на питання може відповідати все підрядне речення, а не сам сполучник).

Однозвучні ж поєднання слів є членами речення і відповідають на питання в реченні: яка? — та ж; яке? — те ж; що? — то ж; як? яким способом? — як би, як же; що? — що б; про що? про яке? — про те; за що? за яке? — за те; при чому? — при тому, при чому.

Порівняйте:
Я мусив заховатися від вас, Щоб ви не бачили мого ридання, Не знали глибини моїх ураз (Данте Аліг’єрі). А вона на що б не дивилася, де б не гуляла — всюди ввижаються їй дрімучі волинські праліси (М. Олійник);
Якби́ мені крила, крила соколинії, полетіла б я за милим, за дружиною (Т. Шевченко). Я́к би там не було, а література — моя професія (Леся Українка);
На гору доступитися нелегко, зате з гори зручніше боронитись (Леся Українка). Повинна дякувати мамі за те, що будила рано, навчила всього робити;
Смерть — то короткий подих, мить остання, Якщо́ вона закон — не покарання. (Ф. де Кеведо). Я́к що трапиться, ні на кого не нарікай.

САМОПЕРЕВІРКА

https://webpen.com.ua/pages/Morphology_constant_leng_parts/conjunction_spelling.html

Повтори матеріал та перевір себе!

Загальна характеристика часток

08.06.2022

Використання граматичних форм дієслів у різних стилях мови.

Написання дієслівних форм.

Загальна характеристика дієслівних форм

Дієвідміни. Правопис закінчень дієслів у теперішньому і простому майбутньому часах.

Простий, складний і складений майбутні часи

Наказовий спосіб дієслова

Дієприкметник як форма дієслова

Творення й правопис пасивних дієприкметників

Творення і вживання дієприслівників

07.06.2022

Категорія числа як стилістичний засіб.

Категорія роду як стилістичний засіб.

Прикметникові форми.

Поняття граматичної (морфологічної) синонімії (умотивованість використання синонімічних закінчень іменників чоловічого роду –ові-, еві (-єві) та –у (-ю); прикметникових закінчень -ім та –ому; синонімічних закінчень стягнених і нестягнених прикметникових та займенникових форм –а(-я) та –ая(-яя); займенникових форм їх та їхній) .

Повторіть матеріал та виконайте практичні завдання

Стилістичні особливості категорії числа іменників

Однією із словозмінних морфологічних (граматичних) категорій, яка містить у собі вказівку на кількість осіб, предметів, явищ, позначуваних іменниками, є категорія числа.

Категорія числа іменників має здебільшого дві форми вияву — однинну й множинну. їх стилістична сутність майже адекватна, пор.: Навчаю учня і Навчаю учнів. Ці речення розрізняються своїм змістом і морфологічно. Йдеться про навчальні зусилля суб’єкта, які зорієнтовані тільки на одного об’єкта, особу (учня — одн.) і на двох, кількох чи багатьох об’єктів (учнів — множ.), тому й стилістика обох речень неоднакова: сприймання мовцем змісту сказаного в обох реченнях пов’язане з його ставленням до кількісного вияву об’єкта тієї самої дії.

Стилістична місткість категорії числа найочевидніша тоді, коли слова вживаються переважно або тільки в однині (читання, мислення, запровадження, вдосконалення, орієнтація, м’ясо, сміх та ін.), або тільки в множині. До іменників із значенням множності, множинності найчастіше належать такі іменники:

— назви предметів одиничних, парних або таких, які утворилися з кількох частин: вила, ворота, ночви, сани, терези, граблі, ноші, посилки, лапки, кліщі, панталони, сіни, шахи, в’язи, баки та ін.;

— іменники, лексичне значення яких матеріально- речовинне: вершки, дріжджі, прянощі, висівки тощо;

— назви тих реалій, які мають значення збірності і вказують на сукупність предметів: гроші, надра, фінанси, копалини, джунглі, хащі та ін.;

— найменування дій, процесів: заходеньки, походеньки, витребеньки, дебати, відвідини, жмурки, пересміхи, хвастощі, пустощі, гульбища тощо;

— найменування певних відрізків часу, свят, обрядів: сутінки, канікули, іменини, роковини, заручини, входини, вхідчини, жнива, обжинки і т. ін.;

— найменування почуттів, емоцій, станів: радощі, гордощі, жалощі, веселощі, мудрощі, прикрощі тощо;

— власні назви, що мають лише форму множини: Прилуки, Суми, Афіни, Альпи, Карпати, Гімалаї та ін.

Деякі з цих іменників з певною видозміною в семантиці й емоційному забарвленні можуть уживатись і у формах однини: Ця кадра неперспективна (в розмовно- побутовому мовленні — із зниженим, іронічним відтінком). Іноді «стилістична» множина може замінювати собою граматичну однину: Лежали битих м’яс копиці (І. Котляревський); Забери з собою всі лиха, всі зла (Т. Шевченко).

Такі іменники, як сіль, сталь, дим, масло, вода, глина, кукурудза, гречка, пшениця, крейда, світ і под., уживаються в множині тоді, коли ними потрібно позначати різні види, ґатунки того, що виражається одниною: мінеральні води, солі мікроелементів, різні жири, напр.: На той год [рік] ми хочем знов їхати куди-небудь на води (Леся Українка); Він вже пив валер’янку, нюхав солі — нічого не допомогло (Ю. Смолич); Стоять сухі кукурудзи… (М. Вінграновський); Менше вживати жирів — це для здоров’я (3 газети).

У художньому і розмовному стилях вживаються іменники в обох числах: Гладжу рукою соболину шерсть ячменів (М. Коцюбинський); О, земле юрб і добр, о, земле сил і дій!.. (М. Бажан); Є любов до сестри, і до матері, і до дружини, Є багато любовей (В. Сосю- ра). Однинна форма іменника може вказувати на збірність чи множинність, сприймаючись при цьому з деякою метафоричністю: Багацько трупа там палилось (І. Котляревський); У темнім лісі за горами Зібравсь усякий звір (Л. Глібов).

Множинної форми можуть набувати й власні од- нинні назви, чим завжди привноситься у мовлення значеннєво-стилістичний відтінок узагальненості, легкої іронії чи й недоброзичливого ставлення до особи, явища: Семени, Івани, Надівайте жупани (Т. Шевченко); дві Ганни, три Оксани; чотири Петренки; Ви …побачили усякого начиння по тих Італіях (Леся Українка); Щоб більше не з’являлись ні гітлери, ні Сталіни (3 газети).

Однинні іменники типу шляхта, братія, мишва, маючи значення збірності, здебільшого тільки своєю семантикою надають висловленому негативної оцінки, зневаги, сарказму тощо: Понура шляхта, мов хорти, За двері вийшла (Т. Шевченко); А братія мовчить собі, Витріщивши очі (Т. Шевченко); Задумала мишва вчинить велике діло (Л. Глібов).

Окреме явище становлять випадки числової неузгодженості присудка в реченні з підметом, що нерідко стилістично відображає давню традицію (характерну для українців) шанобливого ставлення до своїх батьків, родичів, старших за віком друзів, товаришів і т. ін.: Встали мати, встали й татко, Де ластовенятко? (П. Тичина); Як то тепер живуть дідусь, чи живі й здорові? Чи згадують Остапа? (М. Коцюбинський).

У художніх текстах, у яких відображається минуле, можна натрапити й на числові форми колишньої двоїни, які в наш час перебувають поза межами сучасної літературності, нормативності: дві колесі, дві яйці, дві руці, три відрі та ін.; Перед хатою стоять дві грушці (В. Стефаник).

Отже, категорія числа іменників вагома також і стилістично, бо нею суттєво розгортаються виражальні можливості іменників у їх числовій формі.

Фемінітиви
(іменники на означення осіб жіночої статі)

Правопис закінчень прикметників

Синонімічних закінчень займенникових форм –а(-я) та –ая(-яя); займенникових форм їх та їхній) .

Вживання займенників

06.06.2022

Відомості з орфографії (апостроф, м’який знак, подвоєні букви, правило «дев’ятки»)

Відомості з орфографії. Написання суфіксів –ськ-, -цьк-, -зьк-, -ств-,-цтв-, -зтв-. Правопис складних слів.

Повторіть матеріал та виконайте практичні завдання.

Вживання м’якого знака

Вживання апострофа

Подовження і подвоєння приголосних

Чергування е з и,
правопис ненаголошених е та и (загальні правила)

Правопис і та и в незапозичених словах (загальні правила).
Правопис і та и в основах іншомовних слів.

Зміни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о)

Спрощення в групах приголосних

Прості, складні і складені слова.
Творення і правопис складних слів.

03.06.2022

Стилістичні функції термінів, професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів.

Роль діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови.

Тропи (порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, жаргонізмів та арготизмів.

Стилістичні можливості фразеологізмів.

Стилістичні функції термінів, професіоналізмів, жаргонізмів та арготизмів.

Словниковий склад сучасної української мови має загальнонародний фонд, яким однаково користуються вся носії, незалежно від місця мешкання, фаху, способу життя, суспільного становища, освітнього рівня, віку, статі. Поряд із загальною системою лексики національної мови існують місцеві і суспільні підсистеми. Мовлення окремих професійних і соціальних груп населення має специфічні риси в доборі й використанні слів. Тому лексичний склад мови слід розглядати й у соціальному плані.

Відмінності в користуванні лексичними засобами мови залежать від низки факторів – роду занять людини, рівня її освіченості, кола інтересів, середовища, з якого вона вийшла і до якого належить, навіть і від того, де і з ким відбувається розмова. Отже, факторів, що зумовлюють соціальне або професійне розшарування лексичного складу мови, чимало. Лексика обмеженого функціонування поділяється на три групи: професіоналізми, жаргонізми, арготизми.

Професіоналізми (лат. professio – заняття, фах) слово та словосполучення, що є властивими мовленню певної професійної групи людей. Лексика різних професійних груп характеризується низкою специфічних рис. Це, в основному, назви знарядь виробництва та їхніх частин, назви трудових процесів, спеціальні професійні вислови За межами даного професійного середовища ці слова не завжди є зрозумілими або не становлять інтересу.З-поміж професіоналізмів можна виокремити науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні.

Значна частина професіоналізмів – неофіційні розмовні замінники термінів. Професіоналізми не становлять чіткої системи, тоді як терміни є систематизованими (кодифікованими) назвами понять. У термінів образність, як правило, є стертою; професіоналізми зберігають її довше, оскільки тет образність підтримується контекстом. Професіоналізми є досить різноманітними щодо семантичних характеристик. Вони виникають у тих галузях, де термінологія є досить ускладненою, або, навпаки, не зовсім сформованою і де особливої термінології не може бути. Здебільшого професіоналізмами є слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні (вікно у мовленні вчителів та викладачів – незаповнений між заняттями час; човник – деталь швейної машинки). Професіоналізми утворюються також шляхом усічення основ (термояд – термоядерна реакція; кібер – кібернетик), скороченням слів і словосполучень (білоколоска – біловолоса пшениця; мовник – викладач мови, студент філологічного факультету; мехмат – механіко-математичний факультет). Часто професіоналізми відрізняються від термінів та загальновживаних слів наголосом (компа́с, рапо́рт, суфі́кс).

Найчастіше професіоналізми використовуються в усному неофіційному мовленні людей певної професії. Тут вони виконують важливу номінативно-комунікаційну функцію, точно називаючи певне поняття у професійній діяльності. У писемній формі професіоналізми уживаються у виданнях, призначених для фахівців (буклети, інструкції). У газетному стилі зловживати професіоналізмами не слід, бо тоді читач мусить докладати багато зусиль, щоб зрозуміти інформацію.

Отже, в нехудожніх стилях професіоналізми виконують номінативну функцію або дають об’єкту певну характеристику. У публіцистичних жанрах, близьких до художнього стилю (нарис, памфлет, фейлетон професіоналізми можуть уживатися як засіб іронії, сатири. Що стосується художнього стилю, то професіоналізми тум можуть виконувати будь-які із зазначених функцій – 1) номінаційну: „Половчина здумала за своє дівоцтво, дівування в Очакові, хазяї трамбаків сваталися до неї, а що вже шаланд, баркасів, моторок, яхт!” (Ю.Яновський); 2) гумористичну: „Тяга – це та сама річ, про яку Іван Сергійович Тургенєв сказав: „Ви знаєте, що значить стояти на тязі?” Отже, на тязі можна стояти. Але стояти, як ви знаєте, можна й на вулиці, і в кімнаті можна стояти, а на стільці, і на столі ми стоїмо...” (О.Вишня).

Жаргонізми. На відміну від експресивно нейтральних професіоналізмів у розмовному мовленні будь-якого професійного середовища завжди присутня певна кількість емоційно забарвлених слів: бублик (кермо), тачка (таксі), свічка (вертикально вдарений м’яч) ляп (груба помилка). Це професійні жаргонізми; вони мають відповідники у загальнонародній мові і належать до лексики обмеженого функціонування. Охоплюють невелике коло понять і предметів. Жаргонна лексика є дуже змінною в часі.

У ширшому значення жаргон уживається у мовознавчі й літературі для називання не професійного, а соціального відгалуження від загальнонародної мови. Жаргон (фр. jargon – базікання) – лексикон розмовного мовлення людей, пов’язаних певною спільністю інтересів. Часто жаргонізми виникають у молодіжних (студентських, учнівських) колективах: трояк (трійка), плавати (показувати неглибокі знання), читати по діагоналі (пропускати при читання абзаці, цілі сторінки). Отже, більшість жаргонізмів – це слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні: академія (в’язниця), затирити (вкрасти), балерина (відмичка), злиняти (втекти), випасти в осад (заціпеніти від чогось незвичайного). Крім того, це деформовані загальновживані слова: маг (магнітофон), велик (велосипед), телик (телевізор); запозичення з інших мов: фраєр (нім. Freier - початківець).

Багато жаргонізмів має інтержаргонний характер: (ажур – сьогодні у мові бухгалтерів; усе гаразд в іншому середовищі; пасувати – відмовлятися від гри у картярів; ухилятися від виконання обов’язків).

+Арго (фр. argot) – умовна говірка соціальної групи з набором слів, незрозумілих для невтаємничених у справи цієї групи. На відміну від жаргону – мовної гри, арго є своєрідним мовним кодом антисоціальних елементів.

Жаргонізми й арготизми перебувають поза літературною мовою, і уживаються для вичерпної характеристики персонажів: „Оце, думаю, клево! Годі сухмаї кусмарити, хоч ставреників накурляю” (Г.Хоткевич). Часом вони можуть уживатися і в мові автора, як засіб гумору: „Якщо не буде вжито запобіжних заходів, то недолекоглядність уряду може призвести до диктатури пахана з відповідними наслідками” (газ.); „Так він же вчора казав, що дві пляшки горілки роздавив! – Ну, то й що? – Як що? І навіть рук не порізав. Я читав, що так лише йоги вміють” (журн.).

Роль діалектизмів, розмовної та просторічної лексики в різних стилях мови.

Насамперед слід відзначити, що ті два лексичні розряди не мають чіткого розмежування. Проте різниця між ними є. До складу розмовної лексики входять слова, що, перебуваючи в рамках літературної мови, надають висловлюванню розмовного характеру. Коли йдеться про розмовне мовлення, його роль як стилістичного засобу, слід пам’ятати, що на його основі завдяки майстерності видатних митців, передусім І.Котляревського і Т.Шевченка, витворено нову українську літературну мову.

Розмовна лексика містить заряд емоційності, оцінності та експресивності. Емоційно-оцінні та експресивні забарвлення слова можуть змінюватися, зазнаючи впливу контексту та інтонації: розбишака, телепень, верзти, репетувати, розбуркувати, сіпатися, човгати, шастати, теревені, хрусь, трісь, бах, гах.

До слів розмовного характеру в лексичному складі української мови існують нейтральні відповідники: гулянка – гуляння; мастак – митець; лупцювати – бити; репетувати – кричати.

У розмовній формі літературної мови слова цих категорій уживаються на одному рівні з нейтральними компонентами, не знижуючи стилю. У художньому та в деяких жанрах публіцистичного стилю вони створюють колорит невимушеності, простоти й певної експресії. Проте створення враження розмовності і розмовна лексика не є тотожними поняттями. Розмовна лексика – тільки частина, один із компонентів цього колориту. Крім неї, сюди входять різноманітні синтаксичні засоби – порядок слів, розмір і типи речень та ін.

Частиною розмовної є розмовно-побутова лексика, до складу якої входять слова. Що обслуговують побут – назви їжі, одягу, будівель, хатнього начиння та ін.: одвірок, горище, підлога, ганчірка, фіранка, штора. Ця категорія лексики є досить змінною, оскільки змінюється побут – змінюються і пов’язані з ним речі. У ХС і ПС така лексика використовується в описах побутових ситуацій, діалогах, монологах, оскільки вона охоплює широке коло понять повсякденного життя. Здебільшого ця лексика є емоційною, оцінною, експресивною. Нейтральна в усному мовленні, потрапляючи до інших стилів, вона надає контексту розмовного забарвлення: „Турчанська могила чапіла над Чорним шляхом прибіленою копицею. Семен знав ту козацьку могилу змалечку – так і стриміла в його пам’яті таємничею вежею посеред степу, тепер вона виднілася присядкувато, бо її списали, надкопали і тракторами підорали” (С.Колесник).

У поетичних творах розмовна лексика створює ефект легкої іронії, зниження пафосу:

Дві сестри старенькі на пташарні

Лускають насіння гарбузове,

І дрижать їх руки незугарні,

Чорні, закоцюрблені, дубові” (І.Драч).

Просторічна лексика в основні своїй масі перебуває на межі літературного вжитку, а то й виходить за цю межу. Це слова, перекручені з погляду лексичних норм (секлетар, кіоска, транвай), слова з різко зниженим експресивним забарвленням (свиняка, коровище, видра, примандюритися, випендрюватися, собачитися). Одним із компонентів тієї лексики є вульгаризми – лайки, прокльони, прізвиська. Просторічна лексика, часто в поєднанні з розмовною, використовується для сатиричних та гумористичних ефектів:

„Омелько Гужко, сухорлявий балакун, скаржився на току вантажникам:

- Що в тих інститутах, їдрі його навиворіт, тільки думають? Понавчають усяких дівок, а тоді маєш з ними рахубу. Ні побалакать, ні виматюкатися.

+(...) Прийдеш рано до тракторів, зразу ж тебе обступають з усіх боків – того дай, цього дай, отого дістань (...) Пошлеш їх усіх к такій матері, і якось легше стане” (В.Симоненко).

Діалект (гр. dialektos – наріччя) – говір, місцевий різновид мови. Слова, належні до цього говору, називаються діалектизмами; вони поділяються на лексичні, етнографічні і семантичні.

Лексичні діалектизми – місцеві назви понять загальнонародної мови: трускавки (полуниці); мелай (кукурудза); жалива (кропива); чичуга (свиня), маржина (худоба).

Етнографічні діалектизми – назви реалій і понять, що не поширюються за межа певного говору: дерга (вид запаски); плачинда (вид печива); бекмес (мед із буряків або кавунів), трембіта (музичний інструмент).

Семантичні діалектизми – лексеми, відмінні за значенням від слів загальнонародної мови: пироги (вареники); гора (горище); сон (соняшник).

Діалектна лексика виокремлює найдрібніші деталі явищ, предметів, реалій навколишньої дійсності. Це дає широкі можливості в художньому стилі для максимального наближення до дійсності, для опису життя з усіма його подробицями, для відтворення місцевого колориту. Місцева лексика потрібна для кращої, повнішої характеристики зображуваних осіб, сцен, подій. Проте вона має бути зрозумілою широким читацьким колам і вживатися з почуття міри і кількісно не порушувати художньо-естетичних рис тексту. Майстерними зразками уживання діалектизмів є повість М.Коцюбинського „Тіні забутих предків”, проза О.Кобилянської, В.Стефаника, М.Черемшини, І.Франка, Л.Мартовича та ін.

У ПС діалектизми також уживаються, проте тут слід ними користуватися досить обережно – надуживання може ускладнити сприймання тексту, а це суперечить основному призначенню публіцистики – формувати громадську думку. Здебільшого в газетах наявні діалектизми, яким немає відповідників у літературній мові. Взагалі невмотивоване використання діалектизмів розхитує літературні норми, знижує рівень культури мовлення.

Діалекти є джерелами живлення літературної мови. Слова з місцевих говірок збагачують синоніміку, особливо на лексичному рівні. Протягом останніх десятиліть деякі чинники офіційного законодавства намагалися збіднити українську мову під маркою наближення її до російської. З цією метою оголошувались діалектизмами багато слів із значною літературною традицією: блават (волошка), вивільга (іволга), вивірка (білка), линва (мотузка, канат), філіжанка (чашка), карафа (графин), фотель (крісло), зимний (холодний). Тепер ці слова повертаються до літературного вжитку.

Тропи (порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, гіпербола, літота, персоніфікація, жаргонізмів та арготизмів.

https://www.youtube.com/watch?v=34vNrKikrUI

Фразеологія та її стилістичні можливості

Фразеологія (гр. phrasis – вислів, зворот; logos – поняття, вчення) - розділ науки про мову, що вивчає фразеологічні звороти; сукупність усіх фразеологічних зворотів певної мови. Фразеологічний зворот (фразеологізм) - особлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості роздільно оформлених компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови. Так, фразеологізм взяти бика за роги складається з чотирьох роздільно оформлених компонентів; мовці не конструюють його кожного разу, а при потребі видобувають із своєї пам’яті, тобто відтворюють; цілісне його значення – „почати рішуче діяти”; у складі фразеологізму – завжди ті самі слова (взяти саме бика, а не козу чи корову).

Фразеологізми, як і слова, виражають поняття і позначають явища дійсності, тому вони виступають у ролі синонімів до окремих слів: заходити (про сонце) – бути не вечірньому прузі; розвиднятися, світати - благословлятися на світ.

За способом з’єднання складників фразеологізми поділяються на такі типи:

1) фразеологічні зрощення – семантично неподільні мовні одиниці, значення яких не випливає із значень компонентів: розбити глек – „посваритися”, пекти раків – „червоніти”; собаку з’їсти – „набути досвіду” (щоб посваритися, не обов’язково розбивати глек, тобто на сучасному етапі розвитку мови цілісне значення цих фразеологізмів не залежить від значень слів, які входять до їхнього складу);

2) фразеологічні єдності – також семантично неподільні звороти, але цілісне значення їх здебільшого вмотивоване значенням компонентів: не бачити смаленого вовка – „не знати труднощів, не зустрічатися з небезпекою”; не нюхати пороху – „не бути в боях” (про недосвідченого бійця); прикусити язика – „замовкнути” (коли людина прикусить язика, вона неодмінно замовкне);

3) фразеологічні сполучення – семантично неподільні фразеологічні звороти, в яких є стрижневе слово. Залежно від зв’язків його з іншими словами змінюється значення фразеологізму: уболівати душею, вболівати серцем; завдавати шкоди, завдавати образи, завдавати удару, завдавати поразки; жити вовком (на відлюдді), дивитися вовком (вороже).

На підставі генетичних, структурних, функціональних ознак з-поміж фразеологізмів можна виокремити прислів’я, приказки, крилаті вислови, афоризми, максими, сентенції, парадокси, літературні цитати, ремінісценції.

Прислів’я – влучний образний вислів, часто ритмічний за будовою, що має повчальний зміст; всі прислів’я є синтаксично закінченими: як дбаєш, так і маєш; яке коріння, таке й насіння; не жаль плакати, коли є за чим; радість красить, а печаль палить; скрипливе дерево довго живе; друзі пізнаються в біді.

Приказка – образний вислів, нерідко римований, близький до прислів’я, але без повчального змісту (може бути елементом байки або прислів’я): ні до ради, ні до звади; ні пава, ні ґава; шкода, та невигода; кіт наплакав; не мала баба клопоту – купила порося; на городі бузина, а в Києві дядько; ні слуху, ні духу; як рукою зняло; хоч греблю гати; сорока на хвості принесла.

Крилаті вислови (нім. Geflǖgelte Worte, гр. epea pteroenta) поширені й загальномовні влучні звороти мови, джерело яких можна встановити. Нетлінний фонд загальнолюдської культури: олімпійський спокій; ахіллесова п’ята; дамоклів меч; злий геній; лукуллівський бенкет; лебедина пісня; випити чашу до дна; притча во язицех; блудний син; нести хрест. Крилаті вислови не мають усталеної форми; вони можуть складатися з одного слова (Мавка, Вертер, Каїн) і з цілого речення: Карфаген мусить бути зруйнований (наполеглива вимога подолати перешкоду, знищити ворога – вислів державного діяча Стародавнього Риму Катона Старшого); Фантастичні думи! Фантастичні мрії! (І.Франко).

Афоризм (гр. aphorismos – вислів) – узагальнена, закінчена і глибока думка певного автора, висловлена у відточеній, відшліфованій формі. Характерними рисами афоризму є влучність, виразність, несподіваність судження, здатність до самостійного існування: „Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив” (Леся Українка); „Єдина справжня розкіш – це розкіш людського спілкування” (Антуан де Сент-Екзюпері); „Людина, байдужа до рідної мови, - дикун, бо вона байдужа до минулого, сучасного й майбутнього свого народу” (К.Паустовський); „Очі дружби рідко помиляються” (Франсуа Марі Вольтер).

Сентенція – (лат. sententia – думка) – афоризм, що має повчальний зміст: „Не зближуйся з людьми, в яких надто гнучке сумління” (Ежен Делакруа).

Максима (лат. maxima [sententia] – основне правило) – афоризм, у якому в короткій формі виражене певне моральне правило, етичний принцип: „Спокій мудреців – це вміння приховувати свої почуття в глибині серця”; „Коли хочеш бути щасливим, будь ним” (Козьма Прутков).

Парадокс (гр. paradoxos – несподіваний, дивний) – думка, що різко розходиться з усталеними поглядами і спочатку нібито суперечить здоровому глуздові: „У генії те прекрасне, що він схожий на всіх, а на нього ніхто” (О. де Бальзак); „Істинна ціна людини вимірюється калібром її ворогів” (Б.Рассел).

Літературна цитата (нім. Zitat від лат. cito – наводжу, виголошую) - цитата в художньому творі, що використовується для надання експресії, як засіб створення образності:

Тож скільки треба в пітьмі днедавній

Терпіти кару, як злу негоду,

В убогій книжечці захалявній

Носить надії свого народу,

І сині гори, й дніпрові шати,

Й садок вишневий, що біля хати.

Та над століття, над повінь лиха

Могутній голос говорить стиха:

Нічого, брате, я не зрікаюсь,

Караюсь, мучусь... але не каюсь! (А.Малишко).

Ремінісценція (лат. reminiscentia – спогад) – відгомін у творі якихось мотивів, образів іншого твору. Так, у наведеному вірші спостерігаємо перегук із Шевченковими рядками: „Радуйся, земле неповитая (...) Рожевим крином процвіти!”:

І через те, мабуть, моїй хвилині

Вже не піднести гордо голови,

Аж доки час воістину новий,

Мов пишний крин, зросте на Україні (Є.Плужник).

Основні шляхи творення фразеологізмів:

1) метафоризація вільних словосполучень: надягати хомут на шию; вибивати з сідла; ділити шкуру невбитого ведмедя; альфа і омега; Аріаднина нитка;

2) метонімічне перенесення: накивати п’ятами; брязкати зброєю; голити чуба (лоба); крутити хвостом;

3) синекдоха: ясна голова; холодний розум; золоті руки; віч-на-віч;

4) гіпербола, літота: бездонна діжка; небо як макове зернятко;

5) символи: синій птах (символ щастя); лавр (перемога) - увінчати лаврами; пальма (слава) – пальма першості; зірка (доля) – висхідна зоря; провідна зоря; через терни до зірок.

6) запозичення з біблійних, міфологічних передань: око за око, зуб за зуб; хресна дорога; ріг Амальтеї; ріг достатку; прокрустове ложе

У фразеології української мови закладено великі синонімічні можливості, що дає підстави її широкого використання як стилістичного засобу: сила-силенна – дуже багато; пліч-о-пліч – спільно; вітер гуде в кишенях – зовсім немає грошей; ні пари з вуст - мовчить. Фразеологізми широко вживаються в усіх функціональних стилях, але з різною настановою.

Нейтральні (міжстильові) фразеологізми вживаються в усіх стилях мови: у всякому (кожному) разі); гра слів; сидіти склавши руки; відігравати роль. Книжні фразеологізми є характерними для офіційно-ділового, наукового та публіцистичного стилів; вони використовуються також і в художньому стилі: авгієві стайні; мертва точка; посіяти іскру; заснути вічним сном; вогнище освіти; осідлати Пегаса; у цій групі виокремлюються суто книжні звороти: брати участь; виносити ухвалу; підбивати підсумки; доповідна записка; договірні сторони; променева хвороба; формальна логіка; космічний корабель.

Розмовні фразеологізми відзначаються безпосередністю, невимушеністю; ім властивий побутовий характер, певна вільність в оцінці становища: вискочив, як Пилип з конопель; замилювати очі; голодній курці просо на думці; не києм, то палицею; хоч ґвалт кричи. Ще більшу емоційність містять просторічні фразеологізми, що знаходяться на межі літературної мови: утерти носа; без задніх ніг; заткнути пельку; хай тобі грець; чорти б тебе забрали; щоб ти сказився; іди до біса; іди під три чорти.

Серед усіх фразеологізмів особливе місце посідають ідіоми. Ідіома (гр. idioma – особливість) – своєрідний неповторний вислів якоїсь мови, найчастіше неперекладний: про людське око; недовго ряст топтати; тихо, хоч мак сій; бити байдики; скакати в гречку; пекти раки; підносити гарбуза. При перекладанні слід добирати відповідних висловів у мові перекладу, інакше втрачається цілісне значення фразеологізму: про людське око – для отвода глаз; аж пекло сміється – чертям тошно.

При перекладі слід також уникати бездумного калькування, яке сьогодні зустрічається досить часто, особливо у ЗМІ: потерпіти невдачу; слідувати чиємусь прикладові; нічого гріха таїти; жили-були дід із бабою; вантаж обов’язків. Слід перекладати: зазнати невдачі; наслідувати чийсь приклад; ніде правди діти; жили собі дід з бабою; тягар обов’язків.

+Фразеологічні звороти є одним із невичерпних джерел посилення експресивності та поглиблення логізації викладу, тому до них часто вдаються в красному письменстві, публіцистиці. Проте, як і при уживанні інших мовних засобів, слід також дотримуватися почуття міри. Нагромадження фразеологізмів або їх недоречне вживання викликають відповідну реакцію читача, слухача.

ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДО ЗНО: 20 завдань на відповідності!

https://www.youtube.com/watch?v=xjGBkyWirHo

Інтерактивні вправи

https://learningapps.org/watch?v=p9rc71au501

https://learningapps.org/watch?v=ptgfxmwyj01

https://learningapps.org/watch?v=pnkrmrptn01

02.06.2022

Стилістично маркована й нейтральна лексика

Багатозначність як стилістичний засіб.

Стилістичні можливості омонімії, синонімії та антонімії. Паронімія як стилістичний засіб і як вада тексту.

Використання іншомовних слів. Неологізми та застаріла лексика в різних стилях мови.

Використання старослов’янізмів у художніх текстах.

Повторіть матеріал та виконайте практичні завдання.

СЛОВО І ЙОГО ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

СИНОНІМИ і АНТОНІМИ

ОМОНІМИ І ПАРОНІМИ

ЗАСТАРІЛІ СЛОВА Й НЕОЛОГІЗМИ

ВИКОРИСТАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ.

01.06.2022

Відомості з орфографії. Чергування у//в, і//й.

Написання префіксів з – (зі-, с-)

Прийменники у – уві – вві, з – із – зі, над- наді та ін.

Засоби милозвучності (евфонії) мовлення

1. Українська мова прагне уникати складних для вимови сполучень кількох голосних або приголосних звуків.

Існує ціла система евфонічних засобів, що забезпечують правильну звукову організацію усного й писемного мовлення:

а) варіанти префіксів та прийменників у – в – ув (уві, вві); з – із – зі (зо); від – віді; над – наді (надо); під – піді (підо) та ін.;

б) варіанти сполучників і – й, щоб – щоби;

в) чергування звуків у – в; і – й у коренях слів;

г) варіанти часток би – б; же – ж, ще – іще, лише – лиш;

ґ) варіанти дієслівного постфікса -ся – -сь тощо.

2. Прийменники у, в, сполучники і, й, початкові букви слів у, в та і, й чергуються в ряді позицій:

а) закономірним є вживання у, і між приголосними, а в, й між голосними: рябіє в очах, прийшов у вівторок, новий учитель, день і ніч, озеро й острів та ін.;

б) після голосного перед одиничним приголосним перевага надається в, й: пішли в поле, онуки й діти та ін.;

УВАГА!Після голосного перед в, ф, перед сполученнями типу “будь-який приголосний + губний”, “глухий + будь-який приголосний” та перед сполученнями двох глухих завжди вживається у, а не в: пішла у відпустку, написала у творі, була у Львові, місце у словнику, прийшли у свою хату та ін.

УВАГА!Після голосного перед й, я, ю, є, ї, перед сполученнями “глухий + будь-який приголосний” та перед сполученнями двох глухихзавжди вживається і, а не й: мені і йому, тепло і світло, болі і тривоги;

в) після приголосного перед голосним вживається в, а не у: жив в Одесі, запитав в Ольги та ін.;

г) на початку речення перед приголосним перевагу надають у, перед голосним – в: Удень було вже тепло, сонячно. В осінні вечори приходила нудьга;

ґ) на початку речення і, як правило,не чергується з й: І от ми виїхали на галявину.

3. Крім поширеного чергування у – в, в українській мові зрідка вживаються варіанти ув, уві, вві, щоправда, лише в художньому та розмовному мовленні: глянув ув очі, бачив уві сні, бачила вві сні.

4. Чергування у – в не відбувається в таких випадках:

а) у власних назвах: Власенко, Удовенко;

б) у словах, що вживані тільки з у чи тільки з в: умова, узгодити, взаємини, влада;

в) у випадках, коли зміна в – у зумовлює зміну значення слова: вдача ‘характер’ – удача ‘успіх’, вклад ‘грошова сума, внесена на збереження’ – уклад ‘звичний порядок у родині, в державі та ін.’

5. Чергування і – й не відбувається в таких випадках:

а) після паузи, що на письмі позначена розділовим знаком: Щось такеє бачить око, і серце жде чогось;

б) при зіставленні та протиставленні: друзі і вороги, земля і люди, людина і космос;

в) у заголовках.

6. Прийменники з, із, зі, зо вживаються з такими тенденціями:

а) варіантові з надають перевагу між голосними, перед чи після голосного: верталися з озера, зняла з дерева, пішов з Ольгою;

б) між приголосними вживається варіант із: разом із сином;

в) після голосного в кінці попереднього слова перед с, ш або перед сполученням приголосних на початку наступного слова пишуть із: поїхала із сестрою, зустріч із твоїм чоловіком;

г) зі вживається перед сполученням приголосних на початку слова, якщо першим у такому сполученні стоїть свистячий або шиплячий: сказав зі злості, іду зі школи, звів зі світу, а також у випадку зі мною.

УВАГА!Причинові та просторові відношення передаються частіше за допомогою прийменника зі (зі злості, зі сміху, зі сну, зі столу, зі сходу); означальні відношення передаються в основному варіантом із (завдання (які?) із стилістики);

ґ) варіант зо використовують у конструкціях на означення приблизної кількості: днів зо три, разів зо два.

Евфонія (милозвучність)

1. Уникай збігу голосних

купався в озері купався у озері

2. Уникай збігу приголосних

зайшов у метро зайшов в метро

Якщо доводиться вибирати між збігом голосних і збігом приголосних, насамперед уникай збігу голосних

вірю в справедливість вірю у справедливість

Засоби милозвучності

 у / в / ув / уві / вві;

 з / із / зі / зо;

 і / й / та (=і);

 б / би, ж / же;

 -ся / -сь;

 голосний після префікса: розігнати, зібрати, відірвати тощо;

 варіанти слів (синоніми-дублети): раніше / раніш, лише / лиш, звідкіля / звідки / звідкіль, впав / упав і под.;

 спрощення, подвоєння, апостроф, зміни приголосних при творенні слів.

УВАГА! Нюанси, деталі

Розділовий знак (. , ; : – ? ! …) = приголосний (пауза в усному мовленні), тому речення починаємо з голосного, після розділового знака теж пишемо голосний (якщо не виникає збігу голосних)

У хаті сидів дід. В хаті сидів дід. Але В озері є багато риби. У озері є багато риби. Нічний спосіб життя ведуть і сич, і сова. Нічний спосіб життя ведуть і сич, й сова.

Чергування у – в, і – й неможливе в іншомовних словах, а також тоді, коли воно змінює лексичне значення слова

був на Уралі, вступив до інституту, вдача – удача, вправа – управа й под.

Пишемо У перед В, Ф, ХВ, СВ, ТВ, ЛЬВ й под. (навіть якщо виникає збіг голосних)

Була у Львові, зайшла у хвіртку.

Пишемо І 1) при зіставленні або протиставленні понять (пауза в усному мовленні); 2) перед словом, що починається з Й, Я, Ю, Є, Ї

1) Червоне і чорне, батьки і діти. 2) Марія і Йосип, мама і я.

Іноді вибір залежить від стилю

Ув – розмовний стиль.

Слід уникати немилозвучних збігів звуків на межі слів

Ці цікаві розповіді; вартовий вийшов (пор. вимову в рос. мові «А я тебе малинового варенья принес»).

Не слід допускати римування слів у прозі

Любов людини до батьківщини (любов людини до рідної землі).

Відхилення від правил евфонії допускається в художній літературі, де це зумовлено вимогами ритму

Яка упевненість в ході швидкій гримить (В. Сосюра).

Тренувальні вправи

1. Перепишіть слова, добираючи з дужок потрібну літеру.

Пр(и,е)азов’я, пр(и,е)чал, пр(и,е)паркуватися, пр(и,е)ярок, пр(и,е)зирливо, пр(и,е)браний, пр(и,е)завзятий, пр(и,е)хований, (з,с)фальсифіковано, пр(и,е)чепа, пр(и,е)скочити, пр(и,е)свята, пр(и,е)ступити, пр(и,е)гір’я, пр(и,е)товкти, (з,с)балансований, (з,с)хильність, пр(и,і)звисько, пр(и,е)глухий, пр(и,е)глушити, пр(и,е)года, (з,с)проможний, пр(и,е)скіпливий, пр(и,е)чепливий, пр(и,е)сумирний, (з,с)ходження, пр(и,е)тихий, пр(и,е)тихлий, пр(и,е)свячений, пр(и,е)дорожній, (з,с)шивання, (з,с)планований, (з,с)кидання, (з,с)чищення, (з,с)фальшивити, (з,с)тухати, (з,с)тиснення, (з,с)кріпити, пр(и,і)звище, пр(и,е)стосування.

2. Від поданих слів утворіть похідні з префіксами при-, пре-, прі-.Поясніть значення префіксів та їх написання.

Міський, дивний, вокзальний, лягти, берегти, ховати, мудрість, вчити, хворіти, далеко, широкий, бігти, думати, казати, міряти, чудовий, солодкий, солодити, ступити, завзятий, сікти, голубити.

3. На місці крапок вставте літери з або с.

Ро..пис, бе..платно, вро..сип, ..кат, ..цементувати, ро..чин, ..формувати, ..тискач, ..чепити, ро..кис, ..прожогу, ..пад, бе..крилість, ..казано, ..сох, ро..сунув, ..чавити, ..хов, ро..сіл, ..шити, не..проста, ро..тин,.

4. Від поданих слів утворіть нові префіксами з-, с-, зі-, зо-.

Псувати, робити, цідити, жарити, мліти, гнути, їсти, шити, садити, скочити, чіпляти, косити, щулитися, рвати, палити, ставити, чесати, кріпити, творити, тягти.

5. Відредагуйте подані словосполучення, усуваючи випадки порушення милозвучності мовлення.

Розмір й характер внесків, з скороченим робочим днем, здати у експлуатацію, з врахуванням змін й доповнень, майно у оренді, отримав у одному примірникові, згідно з статтею, в зв’язку з смертю, права і обов’язки, зобов’язуюся узгоджувати, отримав вмотивовану відмову, стосунки між банком й вкладником, внесок в справу, збитки із операцій, кількість й якість, далось взнаки, оренда приміщення і обладнання, визначилися в кожному конкретному випадку, за погодженням з завідувачем, зробила би учора, він ж одержав переказ.

31.05.2022

Художній стиль. Мова фольклору як різновид художнього стилю.

Конфесійний стиль.

Розмовний стиль. Епістолярний стиль.

Міжпредметні зв’язки. Мистецькі стилі (література, образотворче мистецтво, архітектура, музика та ін.)

Стилістика мовних ресурсів

Стилістичні можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови.Засоби малозвучності мови. Явища поетичної фонетики (звукопис, ритміка вірша, асонанс, алітерація, рима та ін.). Інтонація як засіб вираження змісту мовлення

Художній стиль – це стиль, за допомогою якого створена більшість творів художньої літератури. В рамках стиля виділяють прозаїчні та поетичні твори.

Основними жанрами художнього стилю виступають вірші, оповідання, драматичні твори, романи, поеми, епіграми тощо.

Ознаки художнього стилю:

- слова слугують не тільки засобом вираження думок, але й естетичного впливу на читача;

- широке використання засобів художнього мовлення;

- образність та експресивність мовлення;

- можливе використання фразеологізмів та діалектизмів;

- поєднання всіх лексичних та граматичних стилів.

Сакральний (або конфесійний) стиль необхідний для релігійних потреб суспільства.

Ознаки сакрального стилю:

- опис стосунків людини та Бога;

- непрямий порядок слів у реченні;

- повторення ключових слів або словосполучень для вираження важливої думки.

Розмовний стиль (або його ще називають розмовно-побутовим) – найбільш уживаний у сучасній мові. Він уживається в побутовому усному спілкуванні та слугує для офіційного або неофіційного спілкування людей у повсякденному житті.

Ознаки розмовного стилю:

- широке використання загальновживаних слів;

- експресивність та емоційне забарвлення мовлення;

- використання невербальної комунікації: міміки та жестикуляції;

- різноманітність ритмів та мелодики;

- використання жаргонізмів, вульгаризмів та навіть русизмів;

- вживання неповних речень, вставних слів та звертань;

- часте використання слів із суфіксами пестливості чи зневаги.

Стилістичні можливості фонетики. Експресивні властивості звуків мови.Засоби малозвучності мови.

1. Робота з текстом

Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Випишіть основні терміни, поясніть їх лексичне значення

Милозвучність української мови досягається природним чергуванням окремих голосних і приголосних звуків, спрощенням у групах приголосних, використанням паралельних форм слів.

Евфонічність української мови, її приємне звукове оформлення служать засобом естетичності, краси; характерним є уникнення важкого для вимови нагромадження звуків.

Евфонія вважається галуззю фоностилістики. Ця наука вивчає здатність фонетичної організації мови до мелодійного звучання, створення звукозображання у висловленні відповідно до його змісту і художнього призначення. Важливу роль відіграють також інтонація та ритміка

Алітерація – суголосся приголосних звуків, тобто повтор одного або кількох приголосних у суміжних чи розташованих недалеко одне від одного словах:

Ну, що ж, стійте собі на місці, спочивайте спокійно (М. Коцюбинський).

Звук [с] у цьому випадку вжито на позначення спокою, умиротворення, повільної дії; асоціюється з тихим сичанням вітру.

Асонанс – суголосся голосних, тобто повтор однієї або кількох голосних у суміжних чи розташованих недалеко одне від одного словах.

Щось грюкнуло дверима, й полопотіло босими ногами (М. Коцюбинський).

Восьмиразовий повтор звука [о] створює ефект грубого звучання. Складається враження чогось громіздкого, значущого, гучного.

Анафора – початковий (ініціальний) повтор однакових звуків (слів) на початку рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору. Звукова анафора – повторення початкових (ініціальних) звуків. Повторюватись може перший звук рядка у вірші або першого звука у слові:

Зелениться ніжна м’ята, рута, материнка, –

Знов я чую, мов співає давня українка (А.Кримський)

Епіфора – повтор однакових звуків, слів, словосполучень наприкінці суміжних віршованих рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору. Звукова епіфора – повторення кінцевих звуків чи словосполучень у закінченнях слів віршованого рядка:

Через перепони,

Попри всі закони,

Ти, мово дідівська, живлюща (М.Чернявський)

Ці повторення увиразнюють мову, підсилюють і підкреслюють певну думку. Це стилістична фігура, протилежна анафорі, особливого смислового значення набуває саме у поєднанні з нею.

Рима як різновид звукової епіфори разом із віршованими розмірами теж є важливим фонетичним засобом художнього стилю, зокрема поетичного мовлення. Рима – звуковий повтор, побудований на співзвучності кінцевих слів або їх частин. Наприклад:

Люлі-люлі, люлечки,

Шовковії вервечки (Народна творчість)

У фоностилістиці досить тісно переплітаються такі явища, як звуковідтворення (наявне тоді, коли текст наповнений звуками певних об’єктів природи, криками тварин, шумами машин) та звуконаслідування (ономатопея) – у художній мові один із способів звук описання, що полягає в оптимальному зближенні звучання слова і його змісту, імітації звуків природи за допомогою прямого їх наслідування. Наприклад: Немов хто косою черк! А друге світліше – дзінь! (А. Головко).

У всіх словах, що нагадують скрип (скрегіт), різкий, неприємний звук [р]; у словах шкрябати, дряпати також наявність звуків [к], [р]. Виразні засоби приголосних виявляються досить яскраво. Так, дієслово свист завдяки двом приголосним с і в передає повів вітру.

Звук тік-так – чудова ономатопея, адже такий звук утворюється при покачуванні годинникового маятника, що подає два коротких сухих звуки, які дещо відрізняються один від одного. Чергування двох аналогічних складів доводить повторюваність звуків: обидва досить коротких і сухих голосних „малюють” короткий і сухий звук. Ця властивість ще більше підсилюється двома приголосними, що відкривають і закривають склад.

· Наведіть власні приклади відомих вам фоностилістичних засобів (рима, звуконаслідування)

2. Спостереження над мовою

Прочитайте вірші. Назвіть звуки, які повторюються, стилістичну визначте роль алітерацій. Запишіть строфу, яка найбільше сподобалась. Чи можна стверджувати, що алітерація певних звуків «прив’язана» до конкретних звукових образів?

Була гроза, і грім гримів,

Він так любив гриміти,

Що аж тремтів, що аж горів

На трави і на квіти.

Грім жив у хмарі, і згори

Він бачив, хто що хоче:

Налив грозою грім яри,

Умив озерам очі.

А потім хмару опустив

На сад наш на щасливий

І натрусив зі сливи слив,

Щоб легше було сливі.

Та тут до грому навздогін

Заговорила груша:

“Трусніть і грушу, дядьку грім,

Бо важко мені дуже…”

І дядько грім сказав собі:

“Потрушу я і грушу.

Бо небеса вже голубі

Я покидати мушу”. (М.Вінграновський)

· Які приголосні допомагають створити звуковий образ грози? Які ще асоціації може викликати повторення цих звуків?

· Прокоментуйте, як зміна алітерації відтворює зміни в природі.

Сипле, стеле сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг,
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха смертний сміх. (В. Кобилянський)

· Який ефект створює повторення звука с?

Стоїть піп на копі,

Копа під попом,

Піп під ковпаком. (Народна творчість)

Вовк-вовцюг вівцю волік.

Вова вовку вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю. (Народна творчість)

Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука –

Буде букові наука. (Народна творчість)

· Для кого призначені ці віршики? З якою метою повторюються саме приголосні п, в, б? Який ефект вони підсилюють?

Вітер в гаї не гуляє —

Вночі спочиває,

Прокинеться — тихесенько

В осоки питає:

«Хто се, хто се по сім боці

Чеше косу? Хто се?..

Хто се, хто се по тім боці

Рве на собі коси?..

Хто се, хто се?» — тихесенько

Спитає-повіє,

Та й задріма, поки неба

Край зачервоніє. (Т. Шевченко)

· Чому для створення звукового образу недостатньо повторення одного звука?

Запишіть строфу вірша Антоніни Тимченко. Підкресліть голосні, що повторюються. З’ясуйте, як асонанс підсилює основний мотив поезії

Мигтять перед очима осики, влиті в осінь,

І жалять жовті оси туди, де й так болить.

Як мул, мені на серці чи осад, а чи осуд,

І я не можу спати. І вівці не прийшли.

· Фоносимволісти для голосних звуко-кольорові відповідності характеризують таким чином: А – насичено-червоний; О – світло-жовтий або білий; Е – зеленкуватий; І – синій; У – темно-синій; И – темно-коричневий або чорний.

· Яка кольорова гама цього уривка?

4. Пошуково-дослідницька робота

Прочитайте виразно уривки віршів. Визначте в них алітерації й асонанси. Яка їх роль у кожному тексті?

1) Осінній день, осінній день, осінній!

О синій день, о синій день, о синій!

Осанна осені, о сум! Осанна.

Невже це осінь, осінь, о! — та сама.

Останні айстри горілиць

зайшлися болем. (Л.Костенко)

2) Плили хмарини, немов перлини…

Їх вид рожевий – уста дитини!

Набігли тіні – і… ждуть долини.

Пробігли тіні – сумні хвилини:

Плили хмарини чужі, далекі…(П.Тичина)

3) Ситом сіє сиві струї

Хтось химерний. Хмар хитон

Розпростер на небі вітер.

Слизько. Слізно. Сумно. Сон.

Вимок ворон на воротях.

Сльози скапують зі стріх.

Ластівка пройшла, як стрілка.

Сниться: Сяйво. Сонце. Сміх. (Р.Купчинський)

5. Спостереження над мовою

А) Прочитайте виразно уривки. Визначте звукову анафору. Як вона впливає на звукове оформлення тексту?

1) А в тій кузні коваль клепле,

а в коваля серце тепле,

а він клепле та й співа,

всіх до кузні іззива.

(І.Франко)

2) Ішли дівки через двір, через двір,

На них сукні, як мак цвів, як мак цвів!

Стали сукні сяяти, сяяти,

Стала діброва палати, палати!

(Народна творчість

Б) Прочитайте тексти. Визначити звукову епіфору. Які звуки римуються? Чи збігається в тексті рима з епіфорою?

1) Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

В полив’янім горщику!

Іди, іди, дощику,

Цебром, відром, дійницею

Над нашою пашницею! (Народна творчість)

2) О мово українська! Ти – вода

З кринички, над якою гнуться верби,

Холодна, і прозора, і проста,

А без води я вже давно помер би…(Ю.Бердик)

7) Конструювання-відновлення

Перепишіть текст, вставляючи замість крапок потрібні слова таким чином, щоб римувалися перший, другий і четвертий рядки.

Веснянка до сну

Цвітіння дерев найніжніша… –

найвище зусилля краси і …

Як чуйно ступаю в зелену країну,

де соком дощів пахне тепла…!

Це все ще присниться: і ці…,

і сповнена зросту зірчаста… –

і вчора, і нині, і завтра, і вічно

дерев біле сяйво на землю …

А злива вночі – то висока…,

то пружних стихій ошаліла…,

і світ на світанку побачиш, мов тайну

з якої спадає завіса … (Ю.Андрухович)

Довідка: пора, дерева, кора, трава, бліда, сплива, вода, хода, добра

8) Дослідження-зіставлення

Прочитайте тексти вголос. Проаналізуйте фонетичні засоби творення образу вітру в обох із них. Що спільного й відмінного в них використано?

1) Вітер віє, віє, мліє,

Навіває срібні сни,

Навіває злотні мрії,

Чеше кучері Весни.

То загляне в чорні прірви,

То злетить в блакить ясну,

То пелюстки білі зірве

І посипле на Весну.

То замовкне, то заграє,

То всміхнеться, то зітхне…

З кожним з нас таке буває,

Як кохання спалахне. (О.Олесь)

2) Третій вечір шумить мені вітер – щоразу інше. Спершу він нарядився за приятеля, інтимного й балакучого оповідача – отого, що зайде з двору до вікна, одчинить його, схилиться на руку й заведе розмову без краю.

От-от, здається, перестане, вже затихає, і одразу зашумить-зашумить, навіть не передихнувши. Слухаєш-слухаєш, ляжеш спати, заснеш, не дослухавши, і глухої ночі прокинешся, підведеш голову, а він все так же невтомно: “Гу-гу-гу!... бу-бу-бу!...”. І вже вчуваються в його шумі лісові розбійницькі легенди.

Сьогодні – він музика, під вікнами гуде гілля струнами, і кругом будинку – гомін – не гомін, стоїть могуча симфонія – “Сон”.

Обплутав мене знову, як хмелем. Давно вже збирався до театру і давно вже час іти, а я сиджу коло вікна, одягнений, і не можу ворухнутись. Мені видно, як на балконі лазить кленове листя, як перегортаються зелені ясенові пальці, мов малюнки з тінями рентгену, як у чавунних перилах тихим золотом сяє привіт за мільярди миль од якоїсь невідомої зірки.

Раптом гомін і сміх. Крешуть каміння зашкарублі черевикі студентів, орішками цокотять покривлені каблуки студенток Коло мого вікна одна чогось зітхнула, стиха кинула початої давньої пісні, мов зронила на брук з повного кошика квітку.

Зронила й забула, щось веселе згадавши, засміялась, загомоніла до гурту. Гурт, як привид, зник.

Аж ось жужмом, жмутами засяяли в очах червоні жоржини… Жоржини, жоржини, аж у хаті темніє од їх. Далі зашумів вітер, земля застугоніла, підкотили вітрові коні гриваті, примчали мені з далекої ночі вінок молодиць, червоно мальованих, заплаканих. Оце вони, ті жоржини. (С.Васильченко)

9.Проаналізуйте поезію за таким планом:

1. Виразне читання тексту (правильне інтонування, наголошення). Стиль.

2. Характеристика засобів милозвучності: евфонічні чергування, вимовна

легкість.

3. Звукопис: асонанс, алітерація, ономатопея.

4. Рима

5. Значення фонетико-стилістичних засобів для вираження головної думки та створення відповідного настрою.

Реве та стогне Дніпр широкий,

Сердитий вітер завива,

Додолу верби гне високі,

Горами хвилю підійма.

І блідий місяць на ту пору

Із хмари де-де виглядав,

Неначе човен в синім морі,

То виринав, то потопав.

Ще треті півні не співали,

Ніхто ніде не гомонів,

Сичі в гаю перекликались,

Та ясен раз у раз скрипів (Т.Шевченко).

3) Прочитайте вірш Павла Тичини “Хор Лісових Дзвіночків”. За допомогою яких мовних засобів автор передає звуки довкілля? Складіть твір-опис “Літній день”, використовуючи звуковідтворення та звуконаслідування.

Ми дзвіночки,

Лісові дзвіночки,

Славим день.

Ми співаєм,

Дзвоном зустрічаєм:

День!

День.

Любим сонце,

Небосхил і сонце,

Світлу тінь,

Сни розкішні,

Все гаї затишні:

Тінь!

Тінь.

Линьте, хмари,

Ой прилиньте, хмари, –

Ясний день.

Окропіте,

Нас нашелестіте:

День!

День.

Хай по полю,

Золотому полю,

Ляже тінь.

Хай схитнеться –

Жито усміхнеться:

Тінь!

Тінь.

(П.Тичина)

30.05.2022

Стилістика як розділ науки про мову. Зв'язок стилістики з іншими розділами мовознавчої науки. Практичне значення стилістики.

Функціональна стилістика

Загальна характеристика функціональних стилів сучасної української мови. Поняття мовної норми.Офіційно-діловий стиль.Науковий стиль і його підстилі.Публіцистичний стиль.

Ознайомтеся з теоретичним матеріалом та виконайте завдання.

https://www.youtube.com/watch?v=xmouwyeJaBc

Стиль в сучасній українській мові є різновидом мови з певним набором засобів мовлення для вираження мовлення або передачі вербальної інформації у певних умовах. Стилі мови різняться характером висловлювання, змістом та метою мовлення.

Наразі виділяють 6 основних стилів української мови: розмовний, публіцистичний, науковий, художній, офіційно-діловий та сакральний. Про кожен із них – по порядку.

Публіцистичний стиль – це стиль засобів масової інформації - газет, журналів, телебачення, радіо, громадсько-пропагандистських видань. Без нього не обійтися, коли відбувається формування громадської думки, обговорення суспільно-політичних ідей або дебати, політична пропаганда та сприяння розвитку суспільства. Тобто публіцистичний стиль розрахований відразу на великі маси, а також на кожного громадянина окремо.

Публицистичний стиль має вираз , як у письмовому вигляді – в статтях, нарисах та фейлетонах, так і в усному – в формі публічних виступів, дискусій, але також може бути відображений у формі репортажу.

Публіцистичний стиль поділяється на науково-популярний, телебачення, радіомовлення, газетний та інші підстилі.

Ознаки публіцистичного стилю:

- широке вживання суспільно-політичних термінів, таких як закон, влада, перспектива тощо;

- чіткий на суспільно популярний спосіб вираження думок;

- логічне викладення інформації з метою переконання слухачів;

- використання емоційно забарвлених слів;

- риторичні запитання.

Науковий стиль використовується переважно в науковій сфері для інформування про певні результати наукових досліджень. Цей стиль поділяється на власне науковий стиль та науково-популярний залежно від цільової аудиторії, на яку розраховане викладення матеріалу.

Доторкнутися до наукового стилю можна в підручниках, монографіях, лекціях, статтях, дисертаціях, анотаціях, наукових доповідях та науково-популярних періодичних виданнях.

Ознаки наукового стилю:

- широке використання наукових термінів та слів іншомовного походження;

- однозначність уживання слів;

- логічність та аргументованість при викладенні думок;

- чітка структуризація тексту;

- часте використання складних речень з логічним зв’язком, між їхніми частинами.

Офіційно-діловий стиль використовується при оформленні ділових паперів, але він може використовуватися як в усній, так і в письмовій формі.

В письмовій формі офіційно-діловий стиль міститься в законах та підзаконних актах, наказах, постановах розпорядженнях тощо. В усному мовленні цей стиль міститься в офіційних промовах та діловому спілкуванні між приватною особою та установою.

Офіційно-діловий стиль використовується з метою регулювання офіційно-ділових стосунків та поділяється на законодавчий, адміністративний, дипломатичний та канцелярський.

Ознаки офіційно-ділового стилю:

- обов’язкове оформлення документів за зразком;

- широке використання термінів діловодства;

- відсутність художніх засовів літератури;

- використання слів виключно в прямому значенні.

Ділова мова – один із різновидів літературної мови!

Ділову українську мову виділяють в рамках офіційно-ділового стилю, частіше за все в адміністративному та канцелярському різновидах.

Ділова мова може бути як усною, так і письмовою.

Цей стиль зародився ще за давніх-давен у документах часів Київської Русі. Одними з перших офіційних документів на території України були юридичні акти міських урядів та гетьманських канцелярій. Саме тому ділова українська мова відчула на собі вплив російської, австро-угорської та польської культур ділового мовлення та оформлення документів.

Обов’язковою умовою ділового стилю на письмі є оформлення тексту зі збереженням правил використання всіх реквізитів.

Ознаки та вимоги ділового стилю:

- нейтральна нормована лексика, що зрозуміла кожному;

- чітка, «книжна» термінологія;

- зазвичай прості речення з прямим порядком слів;

- використання інфінітивних конструкцій та стійких словосполучень.

Діловий стиль в усному вираженні знаходить своє відображення в різних стилях: у промовах і доповідях, у навчальних лекціях і наукових доповідях. Головна вимова ділового стилю – чітка композиція – має зберігатися: вступ, основних текст та висновки.

Діловий стиль у діалогах проявляється в бесідах та дискусіях, а також у телефонних розмовах офіційного характеру. В таких діалогах обов’язково треба дотримуватися культури ділової комунікації.

Правильне використання слів ділової комунікації перевіряйте за нормативними словниками: тлумачними, термінологічними, енциклопедичними, іншомовних слів тощо.

МОВНА НОРМА

Мовна норма — це сукупність мовних засобів, що вважаються правильними й сприймаються носіями мови як зразок суспільного спілкування в певний період розвитку мови і суспільства. Ознаки мовної норми: гнучка стабільність, варіантність, дотримання усталених, загальноприйнятих правил щодо слововживання, написання, наголошування слів, граматичного оформлення висловлювання.

https://www.youtube.com/watch?v=aU-EWGwwGqY

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Пам’ятайте, що правильне спілкування – це запорука вашого успіху на ЗНО, а також у майбутній професії!

Вправи для забезпечення доречності мовлення:

1.Складіть діалоги, враховуючи ситуацію мовлення, на такі теми: розмова на автобусній зупинці, зустріч матері й дочки (батька й сина) на вокзалі, обговорення двома подругами переглянутого фільму, обмін новинами членів сім’ї після робочого дня.

2.Прочитайте текст. Доведіть доречність авторської мови. Якими лексичними і синтаксичними засобами скористався автор?

У нас криги розбиває блакитний березень. Спочатку він парубкує в лісах – видобуває з-під снігу ще не розщібнуті підсніжники, потім розморожує сік у березі, і коли вона блисне щасною сльозою, – йде на річки й озера. Тоді на прогнутих плесах починають світити вимоїни і прокидаються льодоколи, – поведуть своїми срібними смичками, і вже тільки при-слухайся – над берегами й за берегами здиблюється бентеж-ний передзвін, а в берегах шипить, гуркоче, шаленіє крига й радісно зітхає вивільнена хвиля. Як їй любо після темені заграти сонцем та вдарити в бубни примкнутих човнів, щоб підскочили вони вгору, рвонули свої кайдани та згадали

ОБРАЗНІСТЬ МОВЛЕННЯ

Багатство мовлення – це використання великої кількості мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), які відрізняються за смислом і будовою. Різноманітність мовлення – використання різних мовних засобів для вираження однієї і тієї ж думки.

Багатство мовлення досягається мовними засобами, які в тексті не повторюються, а різноманітність забезпечує вираження однієї і тієї ж думки різними мовними засобами.

Українська мова - багата й різноманітна, а мовлення кожної людини може бути багатим і бідним, різноманітним чи одноманітним.

В українській мові існують семантичні групи слів (омоніми, синоніми, антоніми), багатозначні й абстрактні, застарілі й неологізми – саме вони становлять її багатство. Виражаючи думку, мовець може використати різноманітні засоби залежно від знання мови, ерудиції, стилю висловлювання. Лексичне багатство вимагає не тільки засвоєння великої кількості слів, а й усіх можливих значень багатозначного слова.

Умови досягнення багатства і різноманітності мовлення такі:

1) багатство словникового запасу кожної людини;

2) уміння використовувати у своєму мовленні різні мовні засоби;

3) уміння інтонувати мовлення;

4) постійне удосконалення і збагачення власного мовлення.

1.Прочитайте вислови. Як ви їх розумієте? Сформулюйте за ними тему, мету і завдання уроку за афоризмами.

Уміння вести розмову - це талант (Стендаль). 2. Мистецтво слухати — майже рівнозначне мистецтву говорити (П. Буаст). 3. Ну що б, здавалося, слова? / ...слова та голос — більш нічого, / а серце б'ється, ожива, як їх почує... (Т. Шевченко). 4. Я не на те, слова, ховала вас / і напоїла кров’ю свого серця, / щоб ви лилися, мов отрута млява, / і поїдали душі, мов іржа (Леся Українка).

ГОРТАЙ УНИЗ!!!!

25.05.2022

1.Узагальнення і систематизація вивченого. Фонетика. Орфоепія. Графіка. Орфографія.

Фонетика. Орфографія. Онлайн-курс з підготовки до ЗНО "Лайфхаки з української мови"

https://www.youtube.com/watch?v=E1vf1Q8xObc

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Виконайте тестові завдання до повторених вами тем.

Фонетика Тест для самоперевірки

https://ukrtesti.com/fonetika-test-2.html

Орфографія. Тест для самоперевірки

https://ukrtesti.com/orfografiya-test-10.html

2. Р.М.№ 32. Бібліографія. Анотація.

МАТЕРІАЛИ УРОКУ

https://docs.google.com/presentation/d/1Awy-6g46v5Qkqi_aKUhVPDtv-K8SZEk_/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

23.05.2022

1. Узагальнення і систематизація вивченого. Лексикологія і фразеологія

2. Узагальнення і систематизація вивченого. Морфологія

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Повторення раніше вивченого матеріалу

Підготовка до ЗНО

Лексикологія

https://www.youtube.com/watch?v=I78V6uI_Jkc

Фразеологія

Основні групи фразеологізмів.

https://www.youtube.com/watch?v=TyM9ulI1wFI

ФРАЗЕОЛОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ ДО ЗНО: 20 ЗАВДАНЬ НА ВІДПОВІДНОСТІ!

https://www.youtube.com/watch?v=xjGBkyWirHo

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Виконайте тестові завдання до повторених вами тем.

ЗАВДАННЯ АКТИВНІ

до 25 травня 23:00

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7325819

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7759918

18.05.2022

1.Контрольна робота з теми «Службові частини мови, їх загальна характеристика».

Код доступу 2878932

посилання
join.naurok.ua

Завдання необхідно виконати до 20 травня 23:00

2. Підготовка до ЗНО

Узагальнення і систематизація вивченого.

Будова слова.Словотвір.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Повторення раніше вивченого матеріалу

https://www.youtube.com/watch?v=CVYm-0Tjg-Y

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Виконайте тестові завдання до повторених вами тем.

ЗАВДАННЯ АКТИВНЕ

до 24 травня 23:00

Використайте цей код, відкривши посилання

join.naurok.ua

Код доступу

4413607

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4413607

16.05.2022

1.Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Правопис сполучників. Особливості вживання деяких сполучників. Перехід повнозначних слів у сполучники.

2. Частка, їх функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток.

Зв'язка. Вигуки, їх ознаки та розряди. Правопис вигуків і особливості їх вживання. Розділові знаки у реченнях з вигуками. Звуконаслідувальні слова.

Підготовка до ЗНО

Службові частини мови

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

СПОЛУЧНИК ТИЦЯЙ ТУТ

Де СПОЛУЧНИК?! 😱 Якби чи як би? Зате чи за те? Таж чи та ж? Тож чи то ж? [Типове завдання ЗНО]

https://www.youtube.com/watch?v=kYeANtoVDSU

ЧАСТКА ТИЦЯЙ ТУТ

Правопис часток

https://www.youtube.com/watch?v=q0rJgzqOQl4

ВИГУК ТИЦЯЙ ТУТ

Практичний блок

Самоперевірка!

1. https://ridnamova.kiev.ua/html_test/5.8.2-test.html

2. Тестові завдання

Завдання необхідно виконати до 20 травня 23:00 Код доступу 2781453join.naurok.ua

Або

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2781453

Домашнє завдання

Посібник Авраменко О.,

Повторити теоретичний матеріал. Виконати тренувальні тестові завдання до даної теми (за посібником) та зробити самоперевірку.

1.ВИКОНАЙТЕ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Позначте рядок, у якому записано лише сполучники:

А) із-за, незважаючи на те що, щоб, поруч;

Б) і, та, але, якщо, хоч, якби;

В) хоч, власне, майже, ледве, якщо;

Г) під, проте, зате, однак, тому що.

2. З поданих граматичних ознак вкажіть ту, яка сполучнику не належить.

А) Виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і реченні;

Б) вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними;

В) вживається для зв'язку однорідних членів речення і виражає смислові зв'язки між ними.

3. За роллю в мові сполучники поділяються на:

А) прості, складні, складені;

Б) сурядні, підрядні;

В) похідні та непохідні.

4. Сполучники підрядності поділяються на:

А) єднальні, протиставні та розділові;

Б) похідні та непохідні;

В) причинові, часові, умовні, мети, допустові.

5. Укажіть рядок складених сполучників:

А) коли, мов, хоч, як;

Б) аби, щоб, немовби, якби;

В) але ж, все ж, тому що, для того щоб.

6. Вкажіть речення, у якому сполучник з'єднує однорідні члени речення:

А) Гілки дерева, підтримуючи склепіння крон, немов колони, тяглися стрімко вгору, й тому здавалося, що йдеш безкраїм храмом.

Б) Тут і ножиці, і шило, закрутка, пилочка, вилочка і кілька різноманітних ножів.

В) Скільки потрібно було днів тихої непомітної боротьби, поки Степан змирився.

7. Вкажіть речення, у якому вжито не сполучник, а однозвучні слова.

А) Хоч яблуня родить не щороку, за(те) яблука в неї дуже смачні.

Б) Хоч мороз і припікає, за(те) комарів немає.

В) За(те) не турбуйся, все буде зроблено як слід.

8. Вкажіть речення, у якому сполучник пишеться разом.

А) Як(же) будемо сидіти тута?

Б) Як(би) ти, синку, йшов в отаку негоду?

В) Довго співали дівчата, довго гуляли хлопці, не(зважаючи) на те, що другого дня треба було рано вставати.

9. Вкажіть речення, у якому неправильно розставлено розділові знаки.

А) Це - перша світська книга яку прочитав малий Володько.

Б) Знайшов він у скрині стільки, що й не сподівався.

В) Василь намовляє Володька, і вони удвох лізуть до скрині.

10. Визначте у реченні сполучники, виконайте їх морфологічний розбір.

Вчув тоді, що в його душі розвіялась пустиня попелу і висохли в ній сльози до дна.

11. Розставте розділові знаки.

Існує думка що по-справжньому можна пізнати і зрозуміти письменника лише побувавши на його батьківщині.

Герої Олеся Гончара - прості трудівники й водночас мудрі філософи які піднімаються у своїх роздумах до загальнолюдських планетарних проблем

12. Складіть і запишіть речення, частини якого пов'язано підрядними сполучниками мети.

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер

Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.

11.05.2022

Прийменник, його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом. Правопис прийменників.

Особливості вживання деяких прийменників. Синонімія прийменників. Перехід повнозначних слів у прийменники.

Підготовка до ЗНО

Службові частини мови

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Перегляньте онлайн-курс з підготовки до ЗНО.

https://www.youtube.com/watch?v=pLUBIiOBWok&t=20s

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ: як розрізнити?!

https://www.youtube.com/watch?v=ECWY_YLT2Y0

Правопис прийменників

https://www.youtube.com/watch?v=ZNexcgYI47c

Практичний блок

Хід уроку

За якою ознакою частини мови поділяються на самостійні та службові?
Що ми називаємо прийменником?
Які ще службові частини мови ви знаєте?

Прочитайте речення. Скажіть, чого йому бракує?

Поновіть речення, визначте функцію слів, які ви вставили.

1) Віра рідну свою Батьківщину починається віри людину.

ПРИЙМЕННИК - це службова частина мови, що виступає разом з відмінковою формою іменника, займенника, прикметника та числівника для вираження залежності її від інших слів у словосполученні

ПРИЙМЕННИКИ ВЖИВАЮТЬСЯ З ФОРМАМИ ВІДМІНКІВ

Відмінки	Одного	Двох	Трьох	Приклади
Родовий	без, біля, коло, від, до, для, з-за, з-під, крім, окрім, після, проти, ради, серед, близько, кінець, вздовж, вглиб, край, замість, опісля та ін.	поперед	між, поміж, проміж, з, в (у)	пісня без слів; садять вздовж алеї; поперед нас пройшов; сидить кінець столу, позичив у знайомого
Давальний	всупереч, навздогін, назустріч, наперекір, напереріз			біг навздогін нам, вийшло всупереч сподіванням
Знахідний	крізь, повз, попри, про, через	в (у), за, на, над, о(об), перед, по, поза, понад		крізь туман не видно; приїде через місяць; стукав у вікно; пішов поміж столи
Орудний		за, над, перед, під, по, поза, понад	між, поміж, проміж, з	видніється за лісом; стоїть перед очима; розмова (поміж) між друзями; зустрічі з ним
Місцевий	при	на, по, о (об)	в (у)	стоїть при дорозі; піднімається по драбині; встає о шостій годині
Місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника

Пам'ятайте:

прийменники

квіти навколо хати, близько другої години, близько сотні, був поруч з ним, поруч хаток, сидить кінець столу, стоїть край села, почекай коло хвіртки

інші частини мови

ПРИСЛІВНИКИ

Подивилася навколо, стояли поруч, підійшли близько

ІМЕННИКИ

Широке коло, щасливий кінець, далекий край

Тренувальні вправи

Перепишіть речення, на місці крапок вставляючи прийменники

1. Хто рано підводиться, ... того й діло водиться.

2. ... невмілого руки не болять.

3. Не взявшись ... сокиру, хати не зробиш.

4. ... діла слабіє сила.

5. ... умілого і долото рибу ловить.

6. Треба нахилитися, щоб ... криниці води напитися.

7. Щоб рибу їсти, треба ... воду лізти.

8. ... лежачий камінь вода не тече.

Відредагуйте словосполучення і речення

ходити по хатам;
зошит по українській мові;
знання по фізиці;
діяти по правилах;
по квітень включно;
Перший урок починається у вісім годин тридцять хвилин.
Моя сестра по фаху лікар.
Я ходив в магазин.
Учень пропустив три дні по хворобі.
Ми говорили за нашого улюбленого футболіста.

Складіть з поданими фразеологізмами речення. Поясніть будову прийменників, їх походження

	Гратися з вогнем.
	Без жартів.
	Всупереч здоровому глузду.
	Геть з-перед очей.
	Тримати при собі.
	Жити собі на втіху.
	За всяку ціну.
	Заради шматка хліба.

Виконайте тестові завдання до повторених вами тем.

1. Усі прийменники написано правильно в рядку
А з метою, з-над, наприкінці, з-перед
Б у продовж, поперед, упоперек, з-під
В з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас
Г по-під, за винятком, із-за, поруч
Д позаду, на перекір, гот, навколо

2. Усі прийменники написано правильно в рядку
А відповідно до, щодо, за-для, позаду
Б з-посеред, окрім, під-кінець, заради
В у галузі, за винятком, з-під, навпроти
Г на зустріч, згідно з, всупереч, поміж
Д не зважаючи на, попри, з-поза, услід

3. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина.
Б Не можна любити народів других, якщо ти не любиш Вкраїну.
В Батьківщина починається для людини зі шматка неба.
Г Люди з красивими душами не здатні на підлість.
Д Як хороше радіти без причини, коли на місто сутінь опада.

4. Прийменник є в кожному реченні, ОКРІМ
А Без крані не проживеш.
Б Друзі пізнаються в біді.
В Не гріє сонце на чужині.
Г Як гукнеш, так і відгукнеться.
Д Час за гроші не зможеш купити.

5. Прийменник виділено в реченні
А Лунає неподалік пісня сили, краси.
Б Назустріч здіймалося місто в бронзі.
В Напередодні всю ніч ішов лапатий сніг.
Г Козаки навколо фортеці копали шанці.
Д Десь поблизу виводив свою пісню соловей.

6. Прийменник виділено в реченні
А Навколо — ворогів закрадливість лукава,
Б Ой зійди, зійди, ясен місяцю, як млиновеє коло
В Кипариси од ночі і до ранку все шумлять і шумлять навкруги.
Г Той ніколи не доскочить слави, хто задля неї на землі живе.
Д Мовчать церкви, мовчить базар, і лиш кричать кругом плакати,

7. Правильно вжито прийменник в обох варіантах рядка
А відпочити після обіду (по обіді)
Б організувати з ініціативи (по ініціативі)
В надіслати на вимогу (по вимозі)
Г міліція у справах неповнолітніх (по справам)
Д за романом Олеся Гончара (по роману)

8. Помилково вжито прийменник у варіанті
А заходьмо по двоє
Б наказ по коледжу
В розпис по дереву
Г сходіть по молоко
Д надішли по адресі

9. Помилково вжито прийменник у варіанті
А іти за морозивом
Б писати за зразком
В твір за картиною
Г економіст за фахом
Д за взаємною згодою

10. Помилково вжито прийменник у варіанті
А на думку науковців
Б виступити на захист
В спілкуватися на суржику
Г надіслати на адресу
Д відгукнутися на запит

11. Граматично правильно побудовано словосполучення
А змагання по настільному тенісу
Б при сприянні міністерства
В звернутися по допомогу
Г пропустити із-за хвороби
Д розмовляє на англійській мові

12. Граматично правильно побудовано словосполучення
А звернутися по питанню
Б забути із-за неуважності
В виконати на вимогу
Г відповідно з наказом
Д хворіти пневмонією

13. Граматично правильно побудовано словосполучення
А заступник по виховній роботі
Б повертатися на тролейбусі
В викликати по прізвищу
Г розсістися по своїх місцях
Д виконати на замовлення

14. Граматично правильно побудовано словосполучення
А на протязі кварталу
Б конспект по зоології
В згідно до постанови
Г перекладати чеською
Д отримати по адресу

15. Граматично правильно побудовано словосполучення
А погодитися при умовах
Б виконати за бажанням
В чекати біля двох годин
Г еколог по спеціальності
Д спізнитися із-за негоди

Домашнє завдання

Посібник Авраменко О.,

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер

Якщо все виконаєте, то ВИ МОЛОДЦІ.

09.05.2022

1.Прислівник як частина мови. Розряди прислівників за значенням: обставинні й означальні. Морфологічні типи прислівників. Ступені порівняння означальних прислівників.

2.Правопис прислівників і прислівникових сполучень. Прислівники за походженням. Написання не з прислівниками.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Перегляньте онлайн-курс з підготовки до ЗНО.

Підготовка до ЗНО

Прислівник як частина мови

https://www.youtube.com/watch?v=4TsPUugCZwA&t=93s

Підготовка до ЗНО з української мови: Прислівник

https://www.youtube.com/watch?v=wijcK9LQAC0

Правопис прислівників: разом, окремо, через дефіс

https://www.youtube.com/watch?v=ij3CQJuTR-s

Практичний блок

Перегляньте відео та виконайте завдання.

1.Перепишіть речення, розкриваючи дужки. З’ясуйте розбіжність у написанні однозвучних слів.
1. Глянути (в) бік — ударити (в)бік. 2.Попередити (в)останнє — налити води (в)останнє відро. 3.Увести прислівник (у)перше речення — (у)перше почути. 4.Подарувати (на)пам’ять книгу — продекламувати вірш Шевченка (на)пам’ять.

2. Запишіть у зошит прислівники (прислівникові сполуки), розподіливши їх у дві колонки: 1. Разом; 2.Через дефіс.
(Без)відома, (без)перестанку, (без)сумніву, (без)кінця(і)краю, (в)до(світа), (в)затишку, (від)тепер, (від)усюди, (во)віки, (в)решті(решт), вряди(годи), (все)одно, всього(на)всього, (в)три(дорога), (в)цілому, (в)шосте, ген(ген), давним(давно), (де)далі, день(за)днем, день(у)день, десь(то), (до)відома, (до)завтра, (до)ладу, (до)не(схочу), (до)нині, (до)ранку, (з)боку, (з)боку(на)бік, звіку(зроду), (зо)зла, (з)середини.

3.Виконайте тестові завдання до повторених вами тем.

1. Усі слова є прислівниками в рядку
А стрімголов, змалечку, вперемішку, босоніж Б стромляючи, важко, легко, спересердя В не раз, зроду-віку, до дому, час від часу Г щосили, казна-звідки, будь-де, давній Д стрімкий, босоногий, малий, перемішаний
2. Виділене слово є прислівником у реченні
А Старому та хворому годи завше, як малому. Б Мені стало якось ніяково. В Тоді на Волині було невеличке село. Г Стояла собі у полі, коло гаю, одна козача пасіка. Д Він говорив, не поспішаючи нікуди.
3. Прислівник пишеться разом у рядку
А (на)жаль Б (без)кінця В (спокон)віків Г (до)вподоби Д (до)побачення
4. Прислівник виступає обставиною в реченні
А Неподалік від озера будинок відпочинку. Б У лісочку було прохолодно. В Вона зробила це мимохідь. Г У будинку неподалік світилося. Д Наша подорож була вдалою.
5. Усі прислівники належать до одного розряду за значенням у рядку
А тепло, таємно, дуже близько Б вночі, швидко, жартома, хитро В довкола, згори, торік, зопалу Г здалеку, насухо, уранці, туди Д спросоння, згарячу, спересердя, навмання
6. Усі прислівники вищого ступеня в рядку
А помітніше, куди веселіше, гарячіше, якнайтепліше Б важливіше, якнайменше, менш вдало, краще В глибше, трохи важче, вище, гірше Г ширше, трохи швидше, щонайгірше, багатше Д неспокійніше, найгрізніше, ще ніжніше, сумніше
7. Позначте рядок із прислівниками, від яких не можна утворити ступені порівняння
А гарно, багато, далеко, рішуче Б наспіх, зопалу, навмисне, спросоння В дорого, голосно, вузько, дбайливо Г глибоко, рано, швидко, лукаво Д вільно, дивно, сумно, коротко
8.Виділене слово є прислівником у рядку
А подарувати на/память Б піднятися на/гору Кіліманджаро В в/день народження Г спати в/день Д постукати в/останні двері
9.Виділене слово є прислівником у рядку
А в/горі проклали тунель Б бігати по/весняному льодку В по/сусідському полю бігти Г у/двох кишенях Д йти на/зустріч
10.Правильно утворені форми ступенів порівняння прислівників у рядку
А дорожче, ще ніжніше, голосніше, більш вдало Б поганіше, занадто голосно, помалу, зовсім мало В ліпше, куди швидше, прекрасно, страшніше Г найрадісно, маліше, більш виважено, найкраще Д вище, якнайголосніше, якнайшвидше, захмарно дорого
11.Неправильно утворені форми ступенів порівняння всіх прислівників у рядку
А найбільш часто, тепліше, найсміливіше, гарніше Б суворіше, зовсім просто, найпростіше, якнайдешевше В саме простіше, дуже гарно, прекрасно, солодкіше Г дуще, найменш вигідніше, повніше, смачно Д дуже смачно, швидкіше, голосніше, спекотніше
12.Текст і завдання до нього.
1. Чудово було тут, на Дніпрі! 2. Широко, на кілька верстов розметнувся він, спокійно плинучи під сонцем до моря. 3. Святково мигтять чайки над небесно чистою водяною рівниною, біліють вітрильники, снують шаланди, підходять плоти... 4. Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря. 5. Багатий нею Дніпро, багатший за всякого царя. 6. Весь ярмарок, згоряючи від спраги, черпає з нього пригорщами, кухлями, тисячами відер, та в ньому не меншає анітрохи. 7. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його холодних глибинах. 8. Як добре що належить він усім, однаково привітний та щедрий до кожного...
А. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А 1 Б 3 В 5 Г 7 Д 8
Б. Позначте речення, які містять прислівники
А 1, 3, 4, 5 Б 1, 2, 3, 4 В 1, 2, 3, 8 Г 2, 5, 6, 7 Д 3, 4, 5, 8

Домашнє завдання

Посібник Авраменко О.,

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер

Якщо все виконаєте, то ВИ МОЛОДЦІ.

04.05.2022

Урок 1

Дієприслівник.Дієприслівники доконаного й недоконаного виду.

ДІЄПРИСЛІВНИК - незмінювана дієслівна форма, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

ВИД І ЧАС

ПИТАННЯ

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ

ПРИКЛАДИ

недоконаний вид (лише), теперішній час

що роблячи?

основа теп. часу

(недок. виду)+ -учи-, -ючи-, -ачи-, -ячи-

тягн+уть= тягнучи,

леж+ать+ лежачи

доконаний і недоконаний

(рідше) вид, минулий час

що зробивши?

основа інфінітива (док. і недок. виду)+ -ши-, -вши-

гра+ти= гравши,

біг+ти= бігши

1. Опрацюйте за посібником О.Авраменка цю тему (стор.186),виконайте тренувальні тести та перевірте себе.

2.Тренувальні вправи

1.Прочитайте речення. Випишіть дієприслівники

1. Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать і, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать.

2. Летять хмарки, летять дороги, зібгавши куряву під ноги.

3. Сонце заходить, цілуючи гай.

4. Далеко за обрій дорога вигиналась, зникаючи десь під самим сонцем.

5. Запаливши пожежу на сході, сонце довго вагалось - виходити чи не виходити.

2.Виконайте тестові завдання.

1.Які вам відомі види дієслів ?

а)Доконаний і тривалий

б)Теперішній та минулий

в)Доконаний та недоконаний

г)Майбутній та теперішній

2.У якому рядку всі дієприслівники доконаного виду?

а)заохочуючи, задумуючи, здійснюючи;

б)стираючи, зцілюючи, перемагаючи;

в)навівши, побажавши, надихнувши;

г)набираючи, обіцяючи, працюючи.

3.Дієприслівники недоконаного виду можна утворити від обох дієслів рядка

а)зажуритись, співати

б)жити, похнюпитись

в)пізнати, усміхатись

г)зітхати, замислились

д)дивитись, полювати

4.Дієприкметник - це особлива форма дієслова, що

а)означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

б)виражає додаткову дію предмета й відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

в)називає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?

г)виражає ознаку предмета за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які?

5.Установіть відповідність:

а- погасле 1- безособове

б- погасити 2- акт.дієприкм.

в- погашене 3- пас.дієприкм.

г- погашено 4- інфінітив

а)а-1, б-2, в-3, г-4

б)а-4, б-3, в-2, г-1

в)а-2, б-4, в-3, г-1

г)а-3, б-4, в-1, г-2

6.Суфікси -уч, -юч, -ач, -яч, -л мають дієприкметники:

а)активні

б)пасивні

в)активні й пасивні

г)це не дієприкметникові суфікси

7.НЕ потребує редагування словосполучення

а)плакучі верби

б)конкуруючі фірми

в)подорожуючі студенти

г)початкуючі художники

д)стоячі пасажири

8.НЕ потребує редагування словосполучення

а)бувші випускники

б)діюче законодавство

в)головуючий на зборах

г)відстаючий учень

д)ходяча енциклопедія

9.Дієприслівники недоконаного виду можна утворити від обох дієслів рядка

а)зажуритись, співати

б)жити, похнюпитись

в)пізнати, усміхатись

г)зітхати, замислились

д)дивитись, полювати

10.Дієприслівник є в кожному реченні, ОКРІМ

а)Не знаючи броду, не лізь у воду.

б)Подорожуючи, не пускай коня галоном.

в)Залізо випробовують куючи.

г)Під лежачий камінь вода не тече.

д)Не спечеш калачі, сидячи на печі.

11.Правильно утворено форму наказового способу дієслів у рядку

а)виконаймо

б)намалюємо

в)спечімте

г)давайте підемо

12.Дієприкметники поєднують в собі ознаки

а)дієслова і прикметника

б)дієслова і прислівника

в)самостійної і службової частини мови

г)сурядності та підрядності

Урок 2

ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ: як його правильно вживати? [Типове завдання ЗНО]

Перегляньте відео та потренуйтеся виконувати тести.

https://www.youtube.com/watch?v=z-WsV-Qj-x8

Виконайте тестові завдання

Код доступу 2121106

join.naurok.ua

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2121106

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер

Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.

02.05.2022

Урок 1

Тема:"Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметників. Активні та пасивні дієприкметники, відмінювання їх".

Продовжуємо працювати із дієсловом. Сьогодні у нас дієприкметник.Згадуємо!!!!

1.Дієприкметник — це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: зів’яле (листя), замерзлі (руки), вивчений (вірш).

Ця форма поєднує в собі ознаки прикметника і дієслова. Дієприкметник, як і прикметник, змінюється за родами, числами й відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким дієприкметник узгоджується. Дієприкметник відмінюється як прикметник твердої групи. Разом із тим цій формі властиві дієслівні ознаки виду (доконаного чи недоконаного) і часу (минулого або теперішнього).

Дієприкметники можуть бути активними або пасивними.

Активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж дією: То була Одарка — тремтяча, мокра, як хлющ (Г. Тютюнник). Активні дієприкметники утворюються лише від неперехідних дієслів.

Пасивними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за дією над ним: Засмалені сонцем, закурені, мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоров’ям (О. Довженко).

Пасивні дієприкметники мають ознаку минулого часу і утворюються лише від перехідних дієслів.

У реченні дієприкметник найчастіше буває означенням: На клуні стовбичив промоклий бусол (Л. Костенко). Він може виконувати також функцію іменної частини складеного присудка: Чорна ніч інкрустована ніжністю (Л. Костенко).

Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот. У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням: Сади, омиті музикою згадок, ковтають пил міжселищних доріг (Л. Костенко) (З посібника).

Засобом розрізнення прикметника і дієприкметника може бути наголос (у прикметниках наголошується суфікс, у дієприкметників — корінь: варéний — вáрений) або суфікс (прикметниковий -н- і дієприкметникові -н-, -ен-, але в дієприкметнику зберігається перед -н- суфікс дієслівної основи -а-, -и-, -і-, -ї-: підписати — підписаний.

2.Опрацюйте за посібником О.Авраменка цю тему (стор.179),виконайте тренувальні тести та перевірте себе.

3.Переходимо за посиланням і виконуємо завдання!!!

4.Виконуємо тести!

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер

Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.

1.Дієприкметник - це...

а)самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які?

б)форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?

в)самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета і відповідає на питання «що робити?», «що зробити?»

г)невідмінювана форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

2.Оберіть рядок, у якому всі подані слова - дієприкметники

а)ходячий, звірячий, сплячий, співаючий

б)написаною, мамою, розказаною, читаючий

в)співаючий, граюча, посивілий, люблячий

г)ходячи, розповідаючи, співаючий, люблячий

3.Стан дієприкметника буває...

а)особовим і безособовим

б)майбутнім і минулим

в)активним і простим

0г)активним і пасивним

4.Який вид має дієприкметник?

а)активний і пасивний

б)доконаний і недоконаний

в)минулий і майбутній

г)активний і минулий

5.Яка категорія НЕ є властивою для дієприкметника?

а)число

б)рід

в)відмінок

г)відміна

д)час

е)стан

6.Дієприкметник має ознаки...

а)іменника, прикметника

б)іменника, дієслова

в)прикметника, дієслова

г)прикметника, числівника

7.Визначте речення, у якому дієприкметник виступає підметом

а)Закохана співала про любов.

б)Закохана дівчина співала про любов.

в)Вона була закохана, ніжна, щаслива.

г)Маша, закохана в Олексія, часто писала йому про свої почуття.

8.Визначте рядок, у якому всі дієприкметники - активні

а)розмальована, сивіючий, мрійлива

б)піднесене, проговорена, причесане

в)сивіючий, колючий, несуща

г)слухаючий, співаючий, розбитий

9.Визначте, у якому рядку подано правильний розбір дієприкметника як частини мови:

А навкруги вся ніч переповнена розміреним шумом хлібів.

а)Переповнена — дієприкметник (яка?), переповнений.

Пасивний, минулий час, чоловічий рід, однина, називний відмінок.

У реченні — означення.

б)Переповнена — дієприкметник (яка?), переповнений.

Пасивний, минулий час, жіночий рід, однина, називний відмінок.

У реченні — підмет.

в)Переповнена — дієприкметник (яка?), переповнений.

Пасивний, минулий час, жіночий рід, однина, називний відмінок.

У реченні — означення.

г)Переповнена — дієприкметник (яка?), переповнений.

Пасивний, минулий час, жіночий рід, однина, місцевий відмінок.У реченні — означення.

10.Вкажіть можливі суфікси дієприкметників

а)-уч-/-юч-, -ач-/-яч-

б)-уч-/-ючи-, -ачи-/-яч-

в)-ши-/-вши-, -ач-/-яч-

г)-уча-/-юча-, -ача-/-яча-

11.Вкажіть, для якого дієприкметника підходить поданий розбір:

дієприкметник, початкова форма – сповнений, відповідає на питання (яких?), пасивний дієприкметник минулого часу, вид доконаний, чоловічого роду, вжито у родовому відмінку множини, у реченні виступає узгодженим означенням.

а)Сповнені стояли біля брами.

б)Сповнена смутком, вона вирушила у дорогу.

в)Отак пройшло ще кілька сповнених чеканням днів.

г)Сповненими і сильними повертались хлопці.

12.Визначте рядок, у якому всі дієприкметники відносяться до М.в.

а)на вічному, на вічнім, на вічній

б)на вічному, вічним, на вічних

в)на вічній, на вічнім, вічними

г)вічної, на вічному, на вічнім

Урок 2"Творення і правопис дієприкметників. Відмінювання і вживання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Перехід дієприкметників у прикметники. Безособові форми на -но, -то".

Продовжуємо працювати із дієприкметником!!!!

Творення і правопис дієприкметників

Активні дієприкметники доконаного виду творяться від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л- та прикметникових закінчень: змарніти) — змарнілий, спочи(ти) — спочилий, опа(сти) — опалий. Причому суфікс -ну- в них випадає: засохну(ти) — засохлий, промокну(ти) — промоклий, змерзну(ти) — змерзлий.

У сучасній українській мові активні дієприкметники доконаного виду за допомогою суфіксів -ш-, -вш- не творяться. Форми на зразок «перемігший», «допомігший», «позеленівший», «бувший» не відповідають літературній нормі; у таких випадках треба казати який переміг, який допоміг, позеленілий, колишній.

Активні дієприкметники недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу неперехідних дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч-, -юч- (від дієслів 1 дієвідміни) і -ач-, -яч- (від дієслів II дієвідміни) та прикметникових закінчень.

Практично це робиться так: дієслово ставиться в 3-й особі множини теперішнього часу і замість кінцівки -ть додається -ч(ий): співаю(ть) — співаючий, квітну(ть) — квітнучий, лежань) — лежачий, терпля(ть) — терплячий.

Утворені від перехідних дієслів активні дієприкметники недоконаного виду на зразок «поважаюча себе людина», «виконуючий пісню артист» не відповідають нормам сучасної української мови; слід казати: людина, яка поважає себе; артист, який виконує пісню (але у вислові виконуючий обов 'язки це можливо, оскільки цей вислів має значення іменника).

Пасивні дієприкметники доконаного й недоконаного видів утворюються від перехідних дієслів (а також від деяких неперехідних дієслів на -ся):

а) якщо основа інфінітива закінчується на -а, то до неї додається суфікс -н(ий): обладна(ти) — обладнаний, осід ла(ти) — осідланий, спиля(ти) — спиляний, обговорю-і і ва(ти) — обговорюваний; при цьому суфікс -ува-, якщо на нього переходить наголос, змінюється на -ова-: розмалювати — розмальований, збудувати — збудований, запрограмувати—запрограмований;

б) основи 1-ї особи однини додається суфікс -ен(ий): бачити) — бач(у) — бачений, заспокоїти) — заспокой(у) —
заспокоєний, узгоди(ти) — узгодж(у) — узгоджений, в 'їздити) — в 'їждж(у) — в 'їжджений, вирости(ти) — ви-
рощ(у) — вирощений, пилососи(ти) — пилосош(у) — пилосошений, молоти — мел(ю) — мелений (і молотий);

в) якщо основа інфінітива закінчується на суфікс -ну чи на голосний, що належить до кореня, або на -ер, то до такої основи здебільшого додається суфікс -т(ий): зігну(ти) — зігнутий (і зігнений), стисну(ти) — стиснутий (і стиснений), трісну (ти) — тріснутий, коло(ти) — колотий (і колений), би(ти) — битий, тер(ти) — тертий.

У пасивних дієприкметниках н не подвоюється: сказаний, закінчений, запрограмований, перевірений.

Дієприкметники з часткою (постфіксом) -ся в українській мові не утворюються. Якщо ж активний чи пасивний дієприкметник і твориться від дієслова на -ся, то частка -ся відпадає: розчервонітися — розчервонілий, намерзтися — намерзлий, втомитися — втомлений, усміхнутися — усміхнений, зажуритися — зажурений, зібратися — зібраний.

Відмінювання і вживання дієприкметників

Усі дієприкметники змінюються за відмінками, родами й числами, як прикметники твердої групи:

танучий тануче тануча танучі

танучого танучого танучої танучих

танучому танучому танучій танучим

танучий\танучого тануче танучу танучі\танучих

танучим танучим танучого танучими

танучому (танучім) танучому (танучім) танучій танучих

Активні дієприкметники доконаного виду (на -лий) і пасивні (на -ний, -тий) вживаються без обмежень — нарівні з прикметниками: З одинадцяти стріляло п 'ятеро, та й ті закривавлені від ран своїх і чужих, виснажені й посліплі, глухі від вибухів (Ю. Яновський). Вигляд він мав чудернацький, був якийсь наче підстрелений у своєму перетягнутому путом, поруділому від дощів сіряку (О. Гончар).

Активні дієприкметники недоконаного виду (на -учий, -ачий) вживаються рідко, і то без залежних слів: Не бійся гостя сидячого, а бійся стоячого (Нар. творчість). Умираючий промінь сонця падає на березу, кривавить білу кору (А. Шиян). Здалеку долітають завмираючі гуки музики (1. Нечуй-Левиць-кий). Нудьгуючими очима дивився він на село (3. Тулуб).

Але як неприродні, штучні сприймаються ті самі дієприкметники, коли їх вжито із залежними словами: Не бійся гостя, сидячого за столом. Вмираючий поволі промінь сонця кривавить білу кору берези. Здалеку долітають завмираючі в ранковій тиші гуки музики. Нудьгуючими від пересичення очима дивився він на село.

У такому разі їх слід замінити:

а) підрядним означальним реченням: Не бійся гостя, що сидить за столом;

б) дієприслівником: Промінь сонця, поволі вмираючи, кривавить білу кору берези;

в) способовою формою дієслова: Здалеку долітають гуки музики й завмирають у ранковій тиші',

г) пасивним дієприкметником: Знудженими від пересичення очима дивився він на село.

Частіше активні дієприкметники недоконаного виду використовуються в термінологічних словосполученнях: блукаю
чий нерв, крокуючий екскаватор, несуча поверхня крила, ведуче колесо, резонуюча камера, ріжучий диск, діючий вулкан, тонізу
ючі речовини. Але й тут їх намагаються по можливості уникнути. Наприклад, замість «оточуюче середовище» тепер кажуть
навколишнє середовище, довкілля, оточення; замість «ріжучий інструмент» — різальний інструмент; замість «спрямовуюча
рейка» — напрямна рейка; замість «узагальнююче слово» — узагальнювальне слово тощо.

Дієприкметниковий зворот

Дієприкметник разом із залежним від нього словом називають дієприкметниковим зворотом. У реченні дієприкметниковий зворот завжди виступає означенням. Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: Чудово блищало небо, засіяне зорями.

Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комами на письмі не виділяють: Край моря сонце золотить укриті лісом гори.

Часто дієприкметниковий зворот може бути відділений від означуваного слова іншими словами. У такому випадку зворот теж виділяємо комами: Ходить хмара над березами, блискавками підперезана.

Якщо два чи більше дієприкметникові звороти стоять поряд, то розділові знаки ставимо між ними так само, як між однорідними членами речення: У саду стояв чималий будинок, покритий шифером, оздоблений орнаментом.( НА ЦЕ ЗВЕРТАЄМО ОСОБЛИВУ УВАГУ!)

Часом дієприкметники відрізняються від прикметників наголосом: учений — учений, незрі¢вняний — незрівня¢нний. У прикметники переходять дієприкметники, ужиті в переносному значенні:утрачений час. Утратили ознаки дієприкметника і перейшли в прикметники слова талий, спілий, улюблений. Дієприкметники можуть переходити в іменники: В умілого руки не болять. Від дієслів походять і пасивні дієприкметники з префіксом не- і прикметники з префіксом не- та наголошеними суфіксами -анн-, -енн-: несказанний, нездоланний.

Перевіряємо вивчений матеріал!

Виконуємо тести!

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер

Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.

1.Правильно розставлені розділові знаки в реченні

а)Вийди, коханая, працею зморена, хоч на хвилиночку в гай.

б)І очі омиті сльозами тепер виглядають ясніше.

в)Повалені віроломом, дерева захаращували путь.

г)Збитий з ніг селянин, насагався відвернути обличчя.

2.Правильно розставлені розділові знаки в реченні

а)Посередині чорніла яма обставлена очеретом.

б)Дитина, заспокоєна співом матері заснула.

в)Пахло васильками, натиканими за сволок, і татарським зіллям, розкиданим на чисто вимитій підлозі.

г)Поле, виоране хліборобами простяглося, до горизонта.

3.Правильно виділено дієприкметникові звороти в усіх реченнях, ОКРІМ

а)Налякані громом, курчата збилися докупи.

б)Туман, сполоханий сонцем, тікає за хату.

в)Огірки, вкриті колючками, кололи делікатні руки хлопця.

г)Освітлений місяцем хлопець стояв з баяном у руках.

4.Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

а)Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.

б)Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.

в)Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

г)Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.

5.Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)

а)Птахи налякані пожежою кружляли над своїми гніздами.

б)Іноді зайде до них із півдня високий степовик попечений сонцем.

в)Якимові ноги узуті в здорові чоботи глибоко поринали у свіжий сніг.

г)Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий у степу хутірець.

27.04.2022

ОСОБОВІ, РОДОВІ, ЧИСЛОВІ ФОРМИ ДІЄСЛІВ. ЗВОРОТНІ ДІЄСЛОВА. ПЕРЕХІДНІ Й НЕПЕРЕХІДНІ ДІЄСЛОВА

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер

Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.

ФОРМУВАННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК. ВИКОНАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ ВПРАВ

1. Поставте дієслова, що в дужках, у потрібній особовій формі наказового способу.

1. (Боротися) [2-га особа множини] — поборете (Т. Шевченко). 2. Твоєму кожному почину розкрито двері: (йти, творити, прославити) [2-га особа однини] Батьківщину (П. Тичина). 3. Свою Україну (любити, любити) [2-га особа множини] її (Т. Шевченко).

2. Від поданих дієслів утворіть форми різних осіб однини та множини.

► Форми 1-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини теперішнього часу. Зверніть увагу на чергування приголосних.

Мостити, бити, летіти, кликати.

► Форми 2-ї особи однини та множини теперішнього і майбутнього часу (проста форма).

Любити, цікавитися, стерегти, вірити, летіти.

► Форми 2-ї особи однини та 1-ї і 2-ї особи множини наказового способу.

Читати, нести, вчитися, стояти, бігти.

МІЙ КОМЕНТАР

Однією з важливіших граматичних ознак дієслова є ознака перехідності/неперехідності.

Перехідними називаються дієслова, які означають дію, що переходить або спрямована на предмет. При перехідних дієсловах стоїть прямий додаток, виражений іменником (займенником) у знахідому відмінку без прийменника: доглядати сад, малювати картину, відвідати друга. Перехідні дієслова можуть вимагати форми родового відмінка (без прийменника) зі значенням частини від цілого або при запереченні: купити сиру, відламати хліба, налити води; не прочитати книги, не побачити подруги, не знайти підтримки.

Неперехідними називаються дієслова, які означають дію, що не переходить на предмет. Такі дієслова не вимагають додатка: стояти, сидіти, бігти, плакати. До неперехідних належать усі дієслова з часткою -ся(-сь): сміятися, хвилюватися, милуватися (З посібника).

3. З кожним наведеним словом складіть по два речення таким чином, щоб у першому випадку дієслово було перехідним, а в другому — неперехідним.

Вивчити, любити, наговорити, подарувати, чорніти.

МІЙ КОМЕНТАР

Дієслова по-різному виражають відношення дії (або стану) до особи — діяча й предмета-об’єкта і поділяються на три групи: активного, пасивного та зворотно-середнього стану.

Дієслова активного стану позначають дію, джерелом якої виступає сам виконавець дії (у реченні він — підмет): Учень пише реферат. Виконувана дія безпосередньо спрямовується на предмет (у реченні це прямий додаток, виражений іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника).

Дієслова пасивного стану вказують на дію пасивну, тоді об’єкт дії стає підметом, а суб’єкт — додатком у формі орудного відмінка без прийменника: Реферат пишеться (написаний) учнем. Дієслова пасивного стану творяться від дієслів активного стану за допомогою постфікса -ся.

Дієслова зворотно-середнього стану виражають дію суб’єкта, що не переходить на об’єкт, а зворотно спрямована на самого діяча. Дієслова зворотно-середнього стану творяться від перехідних дієслів за допомогою постфікса -ся, що зберігає значення зворотного займенника себе (З підручника).

Форми із афіксом -ся (-сь) називають зворотними формами дієслова.

Вони мають такі значення: власне зворотне (дія скерована на діяча): одягатися, умиватися; взаємно-зворотне (дія спрямована на об’єкт і суб’єкт одночасно): вітатися, сперечатися; загально-зворотне (дією позначає загальний стан суб’єкта): сердитися, веселитися; непрямо-зворотне (дія замикається в діячеві): готуватися, будуватися; активно-безоб’єктне (вказівка на постійну властивість предмета): скло б’ється, земля крутиться; безособове (суб’єкт виражений давальним відмінком): йому не спиться, мені хочеться (З посібника).

4. Визначте стан дієслова у словосполученнях.

Колеги вітаються, друзі сваряться, річка розливається, піклуватися про рідних, виконується скрипалем, доглядати сад, не побачити подруги, відвідати друга, малювати картину, малюється художниками, їй не сидиться, хлопчик прибрався.

Дякую за роботу!

25.04.2022

Дієслово як частина мови .

Форми дієслова:дієвідмінювані,відмінювані,незмінні. Зміни звуків в особових формах дієслів. Безособові дієслова

Подивіться відео про дієслово. Виконайте завдання в зошиті

https://www.youtube.com/watch?v=DovwtRffOM0

Розподільчий диктант. Запишіть слова у три колонки: особові дієслова; безособові дієслова.

Малювати, таланити, сіріти, глянути, дощити, весніти, кипіти, говорити, смеркати, нудити, написати, гриміти, щастити, мріяти, замести, дніти, світліти

Доконаний і недоконаний вид дієслова

ВИДОВІ ПАРИ УТВОРЮЮТЬСЯ:

ПРЕФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ (З-, ЗА-, ПО-, ПРИ-, ПРО-, НА-).
СУФІКСАЛЬНИМ СПОСОБОМ (-НУ-, -ОНУ-).
ЧЕРГУВАННЯМ ЗВУКІВ.
ВІД ІНШИХ ОСНОВ.

В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Є РЯД ДІЄСЛІВ, ЯКІ МАЮТЬ ФОРМИ ТІЛЬКИ ОДНОГО ВИДУ - ОДНОВИДОВІ ДІЄСЛОВА

ДВ

схаменутися

розкричатися

розперезатися

відшуміти

НДВ

прагнути

намагатися

потребувати

переслідувати

У ДЕЯКИХ ДІЄСЛОВАХ ВИД МОЖНА ВИЗНАЧИТИ ЛИШЕ В КОНТЕКСТІ: гарантувати, організувати, телеграфувати, веліти, ранити, женити, вінчати.

Тренувальні вправи

Розподіліть дієслова у дві колонки: А - недоконаний вид, Б - доконаний вид.

1. Брести.

2. Писати.

3. Розкласти.

4. Брати.

5. Застерегти.

6. Розмістити.

7. Засипати.

8. Ловити.

9. Стукати.

10. Вішати.

11. Гнати.

12. Екзаменувати.

13. Шептати.

14. Вітатися.

Час дієслова. Теперішній та минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Правопис -ТЬСЯ, -ШСЯ в кінці дієслів

Прочитайте текст. Випишіть дієслова та вкажіть вид, час: а - недоконаний вид, б -доконаний вид, в - минулий час, г - теперішній час, д - майбутній час (відповіді записуємо через кому з пробілом, або залишаємо поле відповіді пустим)

1. Ще в сиву давнину люди знали про нерозривний зв'язок минулого, сучасного і майбутнього.

2. Щоб правильно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченою людиною, треба вивчати минуле свого народу, його історію, його душевну красу, його талант.

3. Ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття гордості.

4. Історія народу, як і життя людини, має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки.

ДІЄВІДМІНИ! Закінчення дієслів → бореш чи бориш? вирять чи варють?

https://www.youtube.com/watch?v=PNDUlF88xDQ

20.04.22

Вітаю вас, шановні десятикласники!

Сьогодні у нас контрольна робота з теми «Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови. Займенник. Числівник.»

1. Займенниками є всі слова рядка
А вам, мені, учора, хто Б добре, чий, мене, казна-чого
В хтозна-де, чимось, цей,ти Г себе, абищо, якось, якась
Д воно, скільки, жоден, я

2. З’ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
Донецький кряж, і терикони, і степи,
І тополятам на алеї дуже тісно.
Я ж Україноньку молю: «Не відлюби
Оцю мою малесеньку вітчизну!»

А 3 Б 4 В 5 Г 6 Д 8

3. З’ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
Я хочу жити просто, без прикрас.
Без тих гучних банкетів і лахміття.
Яке мені здається просто сміттям.
Що полонило нерозумних нас.

А 3 Б 4 В 5 Г 6 Д 7

4. З’ясуйте, скільки займенників у цьому уривку.
Ти наче вже і вільна як-не-як.
Та ще живеться важко тобі, Нене.
Всі пробують тебе на міць і смак.
Чи все в тобі добротне, достеменне.

А 3 Б 5 В 6 Г 7 Д 8

5. Виділене слово виступає займенником у реченні
А Від одного удару дерево не падає. Б Одна ластівка не робить весни. В Один день блисне, а сім днів кисне.
Г Одним колесом не поїдеш. Д Одні очі і плачуть, і сміються.

6. Разом треба писати всі займенники рядка
А будь/з/ким, аби/хто, де/який Б де/хто, де/кого, будь/у/кого В бозна/чому, аби/якій, ні/що
Г ні/ким, аби/що, де/котрий Д ні/за/ким, ні/перед/чим, яке/сь

7. Разом треба писати всі займенники рядка
А ні/чий, де/який, аби/що, ні/котрий Б ні/для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що В ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто Г аби/що, будь/хто, де/що, казна/що
Д ні/чого, де/кому, аби/який, що/небудь

8. Через дефіс треба писати всі займенники рядка
А аби/чий, хтозна/кому, хтозна/чий, ні/хто
Б ані/чий, будь/хто, бозна/кого, чий/небудь
В де/котрий, що/небудь, ні/скільки, хто/сь
Г будь/який, казна/чиє, казна/що, який/небудь
Д ні/якою, чий/сь, будь/з/ким, хтозна/на/чому

9. Усі займенникові форми написано правильно в рядку
А в декого, будь-до чого, бозна-що, ні з ким
Б де-який, де з ким, на чийомусь, абиякий
В аби-яка, якась, казна з ким, будь-що
Г з будь-чим, будь із чим, ніякий, казна-чий
Д ні про що, бозна якого, хтозна-кого, у декого

10. Усі займенникові фірми написано правильно в рядку А ні з чим, бозна-кому, абикотрий, де в чому
Б ані для кого, нізким, скільки-небудь, абищо
В дещо, хтозна чому, аніякий, будь на чому
Г нічийого, казна для чого, де-котрий, якийсь
Д аби-хто, ні з яким, аніскільки, чий-небудь

11. Правильною є форма займенника в рядку
А нагородили всих учасників Б необхідно з їми порадитисьВ відзначають цими днями Г допомогли її в підготовціД зупинили погляд на йому

12. Потребує редагування речення
А Усім нам дуже сподобалася модерна вистава.
Б Їхніми рецептами досі користуються кулінари.
В Крім неї, ніхто більше не написав рецензії.
Г Завдяки ним ми вивчили кримськотатарську.
Д Я прекрасно провів з ними час на вечірці.

13. Правильною є відмінкова форма числівника
А семистами сорока п’ятьма
Б семистам сорокам п’ятьом
В сімохсот сорока п’яти
Г (у) семистах сорока п’яти
Д сімомстам сорока п’ятьом

14. Правильною є відмінкова форма числівника
А вісімсот п’ятдесяти трьох
Б вісьмастами п’ятдесятьма трьома
В восьмисот п’ятидесяти трьох
Г вісьмомстам п’ятдесятьом трьом
Д восьмистах п’ятдесятьох трьох

15. Правильною є відмінкова форма числівника
А дев’ятисот дев’яносто дев’ять
Б дев’ятьохсот дев’яноста дев’яти
В дев’ятистам дев’яностам дев’ятьом
Г дев’ятьмастами дев’яноста дев’ятьма
Д дев’ятьомстам дев’яноста дев’ятьом

16. Закінчення -а має іменник у рядку
А 2 квартал..
Б 3 товариш..
В 1,5 доб..
Г 0,5 ящик..
Д 4 район..

17. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять п’ять апельсинів
Б три з половиною алельсзпга
В двадцять два апельсини
Г дві треті апельсина
Д двадцять один апельсин

18. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять два абрикоси
Б чотири помідори
В півтора огірка
Г два з половиною банана
Д одна ціла і одна друга лимона

19. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А п’ятеро друзів Б півтора аркуша
В півтораста гривень Г вісім кілограмів
Д три професора

20. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двоє разів Б півтори доби
В одна третя сторінки Г п’ять з половиною тонн
Д дві цілі і одна сьома метра

21. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А десять хвилин на третю Б три години п’ять хвилин В пів на дванадцяту
Г чверть до одинадцятої Д двадцять по другій

22. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А без п’ятнадцяти шоста Б за п’ятнадцять шоста
В п’ятнадцять хвилин до шостої Г чверть до шостої
Д сімнадцята година сорок п’ять хвилин

23. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А п’ять хвилин до восьмої Б десять хвилин на дев’яту В десять по восьмій Г пів на восьму Д вісім годин тридцять хвилин

24. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А рівно одинадцята Б п’ять хвилин після двох
В за двадцять сьома Г чверть на третю
Д десять по першій

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер)

Якщо все виконали, то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре попрацювали. Дякую за роботу!

18.04.22

Вітаю вас, шановні десятикласники!

Сьогодні ми повторимо тему «Числівник.Відмінювання числівника.»

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Чи змогли б ви обійтися без числівників у повсякденному житті? Без них ні годину не визначиш, ні пиріжків не порахуєш, ні за морозиво не розрахуєшся! Усюди ж треба використовувати назви чисел: десятків, сотень, тисяч. Деколи використовуємо дробові числівники, часом — збірні чи неозначено-кількісні. Тому усі типи числівників треба знати і правильно вживати. Нижче ви зможете повторити всі правила, які допоможуть вам уникати помилок.

ТИЦЯЙ СЮДИ

Перегляньте онлайн-курс з підготовки до ЗНО "Лайфхаки з української мови". ЧИСЛІВНИК

Якщо складно,перегляньте ще раз теоретичний матеріал на конкретних прикладах. https://drive.google.com/file/d/15dE2cpyXbq0cUHPX2LAfktwCpjyVyl7J/view?usp=sharing

Відмінювання числівників:

п’ять-двадцять (+тридцять) – мають паралельні форми

Н сім
Р семи / сімох
Д семи / сімом
З сім / сімох (неістота-істота)
О сьома / сімома
М на семи / на сімох

п’ятдесят-вісімдесят – відмінюється ЛИШЕ ДРУГА ЧАСТИНА; також мають паралельні форми

Н сімдесят
Р сімдесяти / сімдесятьох
Д сімдесяти / сімдесятьом
З сімдесят / сімдесятьох (неістота-істота)
О сімдесятьма / сімдесятьома
М на сімдесяти / на сімдесятьох

Тобто тут помилкою будуть вважатися форми типу ШЕСТИдесяти (шістдесяти).

двісті-дев’ятсот – відмінюються ОБИДВІ частини; немає паралельних закінчень

Н двісті
Р двохсот —-— зверніть увагу, у Р.в. завжди буде СОТ
Д двомстам
З двісті
О двомастами
М на двохстах —---— пам'ятайте, що в М.в. має бути Х

ВАЖЛИВО: 500-900 у першій частині в Р, Д, М відмінках матимуть -И (Р.в. п'ятИсот, Д.в. шестИстам, М.в. семИстах).
О.в. варто запам'ятати: п'ятьмастами / п'ятьомастами, шістьмастами, сьомастами/сімомастами; вісьмастами/вісьмомастами, дев'ятьмастами / дев'ятьомастами.

сорок, дев’яносто, сто – особливі, мають у всіх відмінках, крім Н і З, закінчення –а

Н сто
Р ста
Д ста
З сто
О ста
М на ста

Це найлегше правило:) І дуже часто саме знання цього правила допомагає знайти правильну відповідь на ЗНО!

Збірні – відмінюємо як звичайні, що їм відповідають (н-д, четверо = чотири у всіх відмінках, крім Н.в.)

тисяча, мільйон, нуль, багато, третина, половина – як іменники

складені КІЛЬКІСНІ – відмінюються всі частини

Н тисяча сорок вісім
Р тисячі сорока восьми / вісьмьох

складені ПОРЯДКОВІ – відмінюється тільки останнє слово

Н триста шістдесят третій
Р триста шістдесят третього

півтора, півтори, півтораста (150) – НЕ відмінюються

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

Виконайте тестові завдання

1. Допущено помилку у відмінюванні числівника
А п’ятдесяти двох
Б дев’яноста сьома
В на сімдесяти шести
Г двадцятьма чотирьома
Д дев’ятьомастами сорока

2. Правильною є відмінкова форма числівника
А п’ятидесяти шести
Б семистами трьома
В дев’яноста чотирьома
Г шістдесяти шести
Д (на) сороках п’ятьох

3. Правильною є відмінкова форма числівника
А двумстам тридцяти
Б тридцятьма вісьма
В стома десятьма
Г восьмидесятьом дев’ятьом
Д (на) чотиристах двадцятьох

4. Правильною є відмінкова форма числівника
А двохстам п’ятдесяти шести
Б двомастами п’ятдесятьома шістьома
В двохсот п’ятдесяти шести
Г (у) двохстах п’ятдесятьох шестьох
Д двохста п’ятдесяти шести

5. Правильною є відмінкова форма числівника
А трьохста шістдесяти двох
Б трьохсот шестидесяти двох
В трьомстам шістдесяти двом
Г трьомастома шістдесятьома двома
Д трьохстах шестидесятьох двох

6. Правильною є відмінкова форма числівника
А п’ятиста дев’яноста семи
Б п’ятистам дев’яностам сімом
В п’ятьмастами дев’яноста сьома
Г п’ятьомастами дев’яностами сімома
Д п’ятьохстах дев’яноста сімох

7. Правильною є відмінкова форма числівника
А вісімсот п’ятдесяти трьох
Б вісьмастами п’ятдесятьма трьома
В восьмисот п’ятидесяти трьох
Г вісьмомстам п’ятдесятьом трьом
Д восьмистах п’ятдесятьох трьох

8. Закінчення -а має іменник у рядку
А 2 квартал..
Б 3 товариш..
В 1,5 доб..
Г 0,5 ящик..
Д 4 район..

9. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять два абрикоси
Б чотири помідори
В півтора огірка
Г два з половиною банана
Д одна ціла і одна друга лимона

10. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двоє разів
Б півтори доби
В одна третя сторінки
Г п’ять з половиною тонн
Д дві цілі і одна сьома метра

11. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А без п’ятнадцяти шоста
Б за п’ятнадцять шоста
В п’ятнадцять хвилин до шостої
Г чверть до шостої
Д сімнадцята година сорок п’ять хвилин

12. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А рівно одинадцята
Б п’ять хвилин після двох
В за двадцять сьома
Г чверть на третю
Д десять по першій

Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер)

Якщо все виконали, то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре попрацювали. Дякую за роботу!

Домашня робота

1.Повторити теоретичний матеріал . Тема «Числівник», виконайте тренувальні тести з цієї теми. (посібник О.Авраменко) /САМОПЕРЕВІРКА/

13.04.2022

Розряди числівників за значенням

Розряди числівників за значенням. Зв’язок з іменниками.

1.Перегляньте онлайн-курс з підготовки до ЗНО, опрацюйте цю тему за посібником О.Авраменка

https://www.youtube.com/watch?v=31eIQxLXKjQ

2. Виконайте тестові завдання

1. Закінчення -а має іменник у рядку
А 2 квартал..
Б 3 товариш..
В 1,5 доб..
Г 0,5 ящик..
Д 4 район..

2. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять п’ять апельсинів
Б три з половиною алельсзпга
В двадцять два апельсини
Г дві треті апельсина
Д двадцять один апельсин

3. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двадцять два абрикоси
Б чотири помідори
В півтора огірка
Г два з половиною банана
Д одна ціла і одна друга лимона

4. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А п’ятеро друзів
Б півтора аркуша
В півтораста гривень
Г вісім кілограмів
Д три професора

5. Помилково узгоджено числівник з іменником у словосполученні
А двоє разів
Б півтори доби
В одна третя сторінки
Г п’ять з половиною тонн
Д дві цілі і одна сьома метра

6. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А десять хвилин на третю
Б три години п’ять хвилин
В пів на дванадцяту
Г чверть до одинадцятої
Д двадцять по другій

7. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А без п’ятнадцяти шоста
Б за п’ятнадцять шоста
В п’ятнадцять хвилин до шостої
Г чверть до шостої
Д сімнадцята година сорок п’ять хвилин

8. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А п’ять хвилин до восьмої
Б десять хвилин на дев’яту
В десять по восьмій
Г пів на восьму
Д вісім годин тридцять хвилин

9. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А рівно одинадцята
Б п’ять хвилин після двох
В за двадцять сьома
Г чверть на третю
Д десять по першій

10. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А пів на дванадцяту
Б третя година десять хвилин
В двадцять хвилин сьомої
Г двадцять на десяту
Д п’ять хвилин по другій

11. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А третя година п’ять хвилин
Б рівно шістнадцять
В чверть по дев’ятій
Г за двадцять третя
Д десять по четвертій

12. Порушено граматичну норму на позначення часу в рядку
А за двадцять десята
Б двадцять до десятої
В двадцять на десяту
Г без двадцяти десята
Д двадцять по десятій

13. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»
А рівно дванадцять
Б десять хвилин шостої
В без двадцяти десять
Г три години п’ят ь хвилин
Д десять хвилин по шостій

14. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»
А шість годин десять хвилин
Б за десять восьма
В одинадцять двадцять
Г без двадцяти перша
Д початок десятої

15. Граматично правильна відповідь на запитання «Котра година?»
А чотири години п’ятнадцять хвилин
Б п’ятнадцять хвилин п’ятої
В шістнадцять п’ятнадцять
Г четверта година п’ятнадцять хвилин

Д п’ятнадцять хвилин після чотирьох

11.04.2022

Числівник як частина мови

1.Перегляньте онлайн-курс з підготовки до ЗНО, опрацюйте цю тему за посібником О.Авраменка та виконайте тести для самоконтролю.

https://www.youtube.com/watch?v=QGQRjUp814k

2. Виконайте тестові завдання

1. Числівниками є всі слова рядка
А три, третій, третина, троє
Б десять, десяток, десятеро, десята
В два, двійко, двоє, обидва
Г семеро, сімка, сьомий, сім
Д четверо, чотири, чверть, четверті

2. Допущено помилку у відмінюванні числівника
А п’ятдесяти двох
Б дев’яноста сьома
В на сімдесяти шести
Г двадцятьма чотирьома
Д дев’ятьомастами сорока

3. Допущено помилку у відмінюванні числівника
А шестидесяти семи
Б сороха вісьмома
В на двохстах п’яти
Г вісімдесятьма одним
Д чотириста дві

4. Правильною є відмінкова форма числівника
А п’ятидесяти шести
Б семистами трьома
В дев’яноста чотирьома
Г шістдесяти шести
Д (на) сороках п’ятьох

5. Правильною є відмінкова форма числівника
А сімдесяти трьох
Б п’ятьохсот сорока
В двадцяти двум
Г шестистами десятьма
Д трьохстам дев’яноста

6. Правильною є відмінкова форма числівника
А двумстам тридцяти
Б тридцятьма вісьма
В стома десятьма
Г восьмидесятьом дев’ятьом
Д (на) чотиристах двадцятьох

7. Правильною є відмінкова форма числівника
А ста сорока п’ятьма
Б сто сорок п’яти
В стам сорокам п’ятьом
Г стома сороками п’ятьома
Д (у) стах сорока п’ятьох

8. Правильною є відмінкова форма числівника
А двохстам п’ятдесяти шести
Б двомастами п’ятдесятьома шістьома
В двохсот п’ятдесяти шести
Г (у) двохстах п’ятдесятьох шестьох
Д двохста п’ятдесяти шести

9. Правильною є відмінкова форма числівника
А ста сімдесяти чотирьом
Б ста семидесяти чотирьох
В ста сімдесятьома чотирьома
Г стома сімдесятьма чотирма
Д (у) стах сімдесятьох чотирьох

10. Правильною є відмінкова форма числівника
А трьохста шістдесяти двох
Б трьохсот шестидесяти двох
В трьомстам шістдесяти двом
Г трьомастома шістдесятьома двома
Д трьохстах шестидесятьох двох

11. Правильною є відмінкова форма числівника
А чотириста вісімдесятьох п’яти
Б чотирьохсот восьмидесята двох
В чотирьомстам восьмидесяти двом
Г чотирьомастами вісімдесятьома двома
Д (у) чотирьохстах вісімдесяти двох

12. Правильною є відмінкова форма числівника
А п’ятиста дев’яноста семи
Б п’ятистам дев’яностам сімом
В п’ятьмастами дев’яноста сьома
Г п’ятьомастами дев’яностами сімома
Д п’ятьохстах дев’яноста сімох

06.04.2022

ПРАВОПИС ЗАЙМЕННИКІВ

Матеріали уроку

https://docs.google.com/presentation/d/1OB-epAml7bqlEEBFaH4im6_ONiETiB1M/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

04.04.2022

Займенник як частина мови

Теоретичний блок

Перегляньте онлайн-курс з підготовки до ЗНО та виконайте вправи для самоконтролю.

Займенник як частина мови

https://www.youtube.com/watch?v=LWGcoQIX1OY

Написання займенників

https://www.youtube.com/watch?v=OOOtqW4lRQ8

Практичний блок

1.Вправи для самоконтролю

(Працюємо в робочому зошиті, фото відправляємо на вайбер)

Здати до 06.04.2022 року

1.Перепишіть. Займенники, що в дужках, поставте в потрібному відмінку.

Спитав у (він), передав через (вони), глянув (вона) у вічі, прийшла до (вона), перед (він), люблю (вони), сміявся з (вони), бачилась із (вони), збудив (вона), згадав про (він), надіявся на (вони), допоможу (вона), в'ється над (воно), зв'язок з (вони), усміхнувся до (він), звільнили (він), переказав через (вона).

2. Перепишіть слова, розкриваючи дужки.

(Що) небудь, (коли) небудь, (ні) коли, (де) хто, (де) коли, (аби) як, (аби) хто, який (сь), (де) кілька, (ні) який, (ні) де, (ні) хто, (ні) (за) що, (ні) звідки, (ні) як, (казна) де, (казна) хто, (хтозна) скільки, де (небудь), який (небудь).

2.Виконайте тестові завдання до повторених вами тем.

ЗАВДАННЯ АКТИВНЕ

до 06 квітня 23:00

Використайте цей код, відкривши посилання

join.naurok.ua

Код доступу 5381840

або

увійдіть за посиланням

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5381840

30.03.2022

Правопис прикметникових суфіксів

Добрий день,шановні діти!

Продовжуємо роботу над повторенням теми «Прикметник».

2.Опрацювати стор.141-142 (посібник О.Авраменко) та виконати тести для самоперевірки (стор.142-144)

3.Виконати тренувальні вправи

3.1. Від поданих іншомовних слів утворити прикметники з суфіксами –ичн-, - ічн-

¢ Історія, політика, географія, Арктика, атлетика, механіка, класика, математика, археологія, академія, ортопедія, герой, проза, енциклопедія, біологія, гуморист, океан, утопія.

3.2. Переписати, на місці крапок уставляючи пропущені букви.

¢ Килим..вий, оранж..вий, обряд..вий, обруч..вий, серц..вий, фольг..вий, лег..невий, млин..вий, спарж..вий.

3.3.Розкрити значення кожного з фразеологізмів. Пояснити написання прикметників, що входять до їх складу. 2-3 фразеологізми ввести до самостійно складених речень (усно).

¢ Геркулесові стовпи.

¢ Авгієві стайні.

¢ Танталові муки.

¢ У рожевих фарбах.

¢ Шагренева шкіра.

¢ Ні за цапову душу.

¢ Мамаєве побоїще.

Домашнє завдання.

1.Вивчити теоретичний матеріал

2. Виконати тести

Домашнє завдання активне

Завдання необхідно виконати до 3 квітня 23:00

Код доступу 5804776 або https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5804776

Діти,добрий день!Це покликання на електронну версію підручника з української мови (профіль).

https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/10-klas/1-ukranska-mova-10-klas/ukranska-mova-proflniy-rven-pdruchnik-dlya-10-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti-karaman-s-o-goroshkna-o-m-karaman-o-v-popova-l-o/

Підручник з української мови (Авраменко О.).Деякі вправи буду пропонувати вам і за цим підручником.

https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/10-klas/1-ukranska-mova-10-klas/ukranska-mova-rven-standartu-pdruchnik-dlya-10-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti-avramenko-o-m-/

28.03.2022

Добрий день,шановні діти!

На жаль,ми продовжуємо навчання у дистанційному форматі.

Тема уроку. Прикметник

1.Повторіть,будь ласка, теоретичний матеріал (посібник О.Авраменка стор.135-138)

2.Виконайте тренувальні тести (стор.138-141)

3. Перевірте себе.

4.Виконайте вправу 3 на стор.138

Домашнє завдання.

Виконати тестові завдання.

1. Літеру і на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка
А лакон..чний, астроном..чний, геометр..чний
Б монарх..чний, гідравл..чний, піктограф..чний
В косм..чний. троп..чний, фольклорист..чний,
Г енергет..чний, академ..чний, океан..чний
Д песиміст..чний, зоолог..чний, публ..чний

2. Літеру і на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка
А патолог..чний, оптиміст..чний, техн..чний
Б лог..чний, анекдот..чний, невролог..чний
В ідеолог..чний, метод..чний, археограф..чний
Г синергет..чний, анатом..чний. стратег..чний
Д топограф..чний, хронолог..чний, сцен..чний

3. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку
А кобзарева пісня
Б школярева думка
В Ігорова діяльність
Г директорова порада
Д інженерова ідея

4. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку
А Оліна презентація
Б матусина казка
В Маріїна подорож
Г батьків подарунок
Д сестриччина допомога

5. Помилку в написанні прикметника допущено в рядку
А Олексіїв конспект
Б Юрієва квартира
В Андрійове вітання
Г Іллин комп’ютер
Д Гнатові збірники

6. Помилку в написанні прикметника допущено у варіанті
А Оксанин виступ
Б цареві загадки
В соколиний зір
Г лисичкіна хитрість
Д бабусина колискова

7. Помилку в написанні прикметника допущено у варіанті
А ахіллесова п’ята
Б дамокловий меч
В сізіфова праця
Г прокрустове ложе
Д авгієві стайні

8. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А низький, пресильний, дорогий
Б визначний, лисий, удалий
В кароокий, молодий, красивий
Г смачний, тонкий, ефективний
Д бадьорий, гнідий, хворий

9. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А дзвінкий, білий, суворий
Б русявий, бідний, чесний
В затемний, глибокий, молодий
Г товстий, білосніжний, гладкий
Д живий, рідний, дружний

10. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А малиновий, чесний, цікавий
Б гучний, злий, приємний
В ультракороткий, дешевий, вагомий
Г солоденький, ретельний, щирий
Д здоровенний, доречний, вразливий

11. Форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка
А огидний, прозорий, крижаний
Б симпатичний, переконливий, дужий
В зеленуватий, милий, вигідний
Г холодний, залізний, рідний
Д український, жвавий, голосний

12. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А вужчий, більш тепліший, триваліший
Б ласкавіший, порожніший, активніший
В менш яскравий, скромніший, презліший
Г самий короткий, смачніший, легший
Д рідніший, багатший, більш сміливий

13. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А легший, якнайпотрібніший, найбільш серйозний
Б менш цінний, самий свіжий, найбільш розкішний
В більш рішучіший, найкоротший, щонайдовший
Г архіважливий, наймиліший, найменш освічений
Д вразливіший, теплолюбніший, найщасливіший

14. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А щонайкращий, більш грамотний, самий вагомий
Б ліпший, найбільш упевнений, молодший за всіх
В знесиленіший, найбільш суворий, відважніший
Г найменш білявий, найтовстіший, менш свіжий
Д якнайтепліший, щонайвужчнй, пречесніший

15. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметник!в у рядку
А довжелезніший, найбільш привітний, модніший
Б найменш вологий, самий чудовий, більш лагідний
В найсамотніший, найгостріший, прудкіший за всіх
Г дуже цікавий, менш оригінальний, найніжніший
Д найяскравіший, більш зручний, дорожчий над усе

16. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А зеленуватіший, найрідший, найбільш дотепний
Б найбільш весняний, найменш дзвінкий, молодший
В найбіліший, щонайтоніший, найбільш кмітливий
Г тривожніший, легший від усіх, найбільш хворий
Д малиновіший, найнадійніший, якнайближчий

17. Правильно утворено форми ступенів порівняння прикметників у рядку
А більш глухий, найтемніший, найбільш вишуканий
Б найвеличнішнй, найкривіший, щонайгрізніший
В менш чистіший, менш стриманий, більш чуйний
Г щонайгірший, найбільш сором’язливий, найстарший
Д найбільш готовий, предобріший, якнайцікавіший

18. Чи МОЖНА замінити варіантом у дужках прикметник у словосполученні
А у дрімучому (дрімучім) лісі
Б головному (головнім) доповідачеві
В на березовому (березовім) стовбурі
Г на рожевому (рожевім) тлі
Д на кам’яному (кам’янім) парапеті

23.03.2022

Добрий день,шановні діти!

На жаль,ми продовжуємо навчання у дистанційному форматі.

Тема уроку. Прикметник

Будь ласка,ось посилання на матеріали уроку. Повторіть,будь ласка, теоретичний матеріал.

https://docs.google.com/presentation/d/14o0F948jIQQundRTrfk3t9yBNRczSbHg/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

Домашнє завдання.

Виконати тестові завдання.

1. До якісних належать усі прикметники варіанта
А сучасний, чесний, громоподібний
Б дідівський, лункий, приязний
В гостинний, кольоровий, умілий
Г давній, серйозний, нагальний
Д злісний, тижневий, терміновий

2. До відносних належать усі прикметники варіанта
А докладний, музейний, сіруватий
Б систематичний, окремий, веселий
В колективний, заочний, біологічний
Г триколірний, прохолодний, річковий
Д молочний, комп’ютерний, голий

3. До присвійних належать обидва прикметники в словосполученнях
А батькова аптека, чоловічий костюм
Б лікарева порада, ліричний герой
В сусідове авто, собачий нашийник
Г соколине пір’я, вороже ставлення
Д перелітні птахи, чоловікові слова

4. Літеру е треба писати на місці пропуску в слові
А алюміні..вий
Б ключ..вий
В реч..вий
Г оранж..вий
Д дощ..вий

5. Літеру є треба писати на місці пропуску в слові
А насінн..вий
Б матч..вий
В помаранч..вий
Г борщ..вий
Д ясен..вий

6. Літеру е треба писати на місці пропуску в слові
А сил..вий
Б кисн..евий
В нафт..вий
Г двошар..вий
Д сторож..вий

7. Літеру є треба писати на місці пропуску в слові
А га..вий
Б січн..вий
В левко..вий
Г мігрен..вий
Д пол..вий

8. Літеру о треба писати на місці пропуску в слові
А алич..вий
Б ситц..вий
В чутт..вий
Г кварц..вий
Д полудн..вий

9. Літеру о треба писати на місці пропуску в слові
А циліндр..вий
Б замш..вий
В місяц..вий
Г туш..вий
Д нікел..вий

10. За допомогою суфікса -ов- утворюються прикметники від усіх іменників рядка
А куля, ґрунт
Б плащ, груша
В пісок, вишня
Г сіль, галузь
Д вісь, мигдаль

11. За допомогою суфікса -ов- утворюються прикметники від усіх іменників рядка
А полин, спориш
Б парча, тайга
В велюр, плече
Г береза, овоч
Д черешня, ніж

12. За допомогою суфікса -ев- (-єв-) утворюються прикметники від усіх іменників рядка
А кальцій, двір
Б водень, текст
В сосна, свинець
Г корінь, тунець
Д папір, магній

13. За допомогою суфікса -ев- (-єв-) утворюються прикметники від усіх іменників рядка
А айстра, промінь
Б корал, тиждень
В соя, адреналін
Г корінець, банан
Д фарш, чебрець

14. Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку
А звуковий, слоновий, надплановий
Б дворовий, причиновий, перловий
В грошовий, коричневий, шанцевий
Г фенхелевий, вільховий, рубіновий
Д калієвий, персиковий, шагреновий

15. Помилку в написанні прикметникового суфікса допущено в рядку
А тестовий, ялицевий, щупальцевий
Б больовий, нафталіновий, паровий
В шпильовий, круговий, аґрусовий
Г помаранчевий, рожевий, нулевий
Д мохеровий, суттєвий, нордовий

16. За допомогою суфікса -ичн- утворюються відносні прикметники від усіх іменників рядка
А математика, проза, вулиця
Б фізика, ботаніка, риторика
В класика, лінгвістика, ідилія
Г діагностика, історія, герой
Д дипломат, період метафора

17. Літеру и на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка
А політ..чний, гігієн..чний, фонет..чний
Б біометр..чний, біохім..чний, крит..чний
В алерг..чний, акуст..чний, пласт..чний
Г алегор..чний, генет..чний, юрид..чний
Д олігарх..чний, псих..чний, клімат..чний

18. Літеру и на місці пропуску необхідно писати в усіх словах рядка
А цин..чний, драмат..чний, синтакс..чний
Б романт..чний, цикл..чний, афорист..чний
В діалог..чний, пневмат..чний, істор..чний
Г морфолог..чний, гран..чний, блискав..чний
Д електр..чний, полун..чний, вампір..чний

Фото виконаних робіт( тестові завдання) відправте,будь ласка, мені на вайбер. Бажаю вам миру! Бережіть себе!

14.03.2022

Добрий день,шановні діти!

На жаль,ми знову продовжуємо навчання у дистанційному форматі.

Будь ласка,ось посилання на матеріали уроку.

https://docs.google.com/presentation/d/1QVCOUQ5ZOcushsAKsJnS3ggk4Xpqjbrx/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

Фото виконаних робіт (12 тестових завдань класної роботи та 12 тестових завдань домашньої роботи ) відправте,будь ласка, мені на вайбер.

15 лютого 2022 року

Тема уроку.Число Іменників

Посилання на матеріали до уроку.

https://docs.google.com/presentation/d/1_iQjCgvxRfhchNmkl99KC9-f1baWUYL2/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

14 лютого 2022 року

Тема уроку. Морфологічна норма.Частини мови.Іменник.Рід іменників.

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Перегляньте відеоматеріал та складіть конспект.

https://drive.google.com/file/d/1zVzm8GFmrZ04murrcUgEC-Nvh5iFo9Ho/view?usp=sharing

Посилання на матеріали до уроку.

https://docs.google.com/presentation/d/1GXBOWXmvrYSaXcXdrYRfwO-YJub8JR76/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

31 січня 2022

Матеріали розташовані за посиланням:

https://docs.google.com/presentation/d/1TLMlABTpGXrDNN_RYaIGJan_dTTviJPp/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

Олена Вахрамєєва запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.

31.01.2022

Підключитися до Zoom

https://us05web.zoom.us/j/3062095966?pwd=Mzl1d1lmM2pVOEFmU25BWk04cGd4dz09

Ідентифікатор конференції: 306 209 5966

Код доступа: 0000

29.09.21 Орфографія.Ненаголошені голосні Е таИ.

Матеріали до уроку та домашнє завдання

https://docs.google.com/presentation/d/1mXeyyGsL9VJcIpJPfG5udsQChdVphJVK/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

27.09.21 о 9.00

ПІДКЛЮЧИТИСЯ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ

Zoom

https://us05web.zoom.us/j/87427928924?pwd=b0dycnhjWGNrSEZkKzE5QW1oYU1aUT09

Ідентифікатор конференції 874 2792 8924

Код доступа: gzk6Nx

https://docs.google.com/presentation/d/1mDABfFe6DМатеріали уроку та домашнє завдання

https://docs.google.com/presentation/d/19zOL7pANEMOnz1M-Z-bm7g2Qz6EkTMhC/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

22вересня 2021

Наголос. Нормативний наголос. Основні правила наголошування слів. Варіантне наголошування слів в українській мові. Складні випадки наголошування слів.

Час : 22вересня 2021 09:00

ПІДКЛЮЧИТИСЯ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ

Zoom

https://us05web.zoom.us/j/81012754881?pwd=Mk45VFdZZi9wTHhEUk9RbHdNSlZmZz09

Ідентифікатор конференції 810 1275 4881 Код доступа: Qc35ws

Матеріали до уроку та домашнє завдання

https://docs.google.com/presentation/d/1Vz9GX1MMGvDnh2VOVs5bRODybXiwy97_/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

Самостійна робота

Завдання необхідно виконати до 22 вересня 11:00

Код доступу 7831590

посилання
join.naurok.ua

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7831590

Домашнє завдання

1.Вивчити теорію.

2.Виконати тести.

Завдання необхідно виконати до 26 вересня 23:00

Код доступу 7219007
join.naurok.ua

Посилання :

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7219007

20.09.21

Поняття милозвучності. Чергування у//в, і//й як засіб милозвучності.

Час: 20.09.2021 09:00 AM Киев

ПІДКЛЮЧИТИСЯ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ

Zoom

https://us05web.zoom.us/j/87371445589?pwd=TVBCdVdPcjdYbmtzbVo0ZXFXanBOQT09

Ідентифікатор конференції: 873 7144 5589

Код доступа: y5YBRF

Матеріали уроку та домашнє завдання (мова)

https://docs.google.com/presentation/d/1PP7Hpjj-dSWpuHvpHil5IHrQIz6IOIWD/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true

Страницы

10-Б українська мова

ЛЮБІ ДІТИ! ПРОПОНУЮ ВАМ МАТЕРІАЛ НАВЧАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ З ТЕМИ

« Стилістика сучасної української мови»

Розрізнення прийменників і префіксів

Розрізнення сполучників та інших частин мови

Стилістичні особливості категорії числа іменників

Фразеологія та її стилістичні можливості

Ділова мова – один із різновидів літературної мови!

Фонетика Тест для самоперевірки

Самоперевірка!

Перегляньте відео та виконайте завдання.

04.05.2022

Дієприслівник.Дієприслівники доконаного й недоконаного виду.

02.05.2022

Тема:"Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметників. Активні та пасивні дієприкметники, відмінювання їх".

Продовжуємо працювати із дієсловом. Сьогодні у нас дієприкметник.Згадуємо!!!!

27.04.2022

ОСОБОВІ, РОДОВІ, ЧИСЛОВІ ФОРМИ ДІЄСЛІВ. ЗВОРОТНІ ДІЄСЛОВА. ПЕРЕХІДНІ Й НЕПЕРЕХІДНІ ДІЄСЛОВА

Дякую за роботу!

25.04.2022

Дієслово як частина мови .

Форми дієслова:дієвідмінювані,відмінювані,незмінні. Зміни звуків в особових формах дієслів. Безособові дієслова

Комментариев нет:

Отправить комментарий