ГОРТАЙ УНИЗ!!
Список літератури на літо
Профільний рівень
1. Михайл
Семенко «Місто», «Бажання»
2 Володимир
Свідзинський («Холодна тиша. Місяцю
надламаний…»,(«Прозорий
січень небо розтворив»
3. Максим
Рильський «Солодкий світ!..», «У теплі дні
збирання
винограду»
( напам’ять)
4.
Богдан-Ігор Антонич «Зелена євангелія», «Різдво» (напам’ять),
«Коляда»
(напам’ять)
5. Євген
Плужник «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч…
а
човен – як
срібний птах!..»
6. Євген
Маланюк «Один вечір», «Під чужим небом», «Малоросійство»
7. Віктор
Домонтович (Петров) «Дівчинка з ведмедиком»
8 Микола
Хвильовий «Я (Романтика)», «Кіт у чоботях»
9
Юрій Яновський «Майстер корабля»
10 Валер’ян
Підмогильний «Місто»
11 Остап
Вишня «Моя автобіографія», «Письменники»,«Сом»
12 Микола
Куліш «Мина Мазайло»
13 Осип
Турянський «Поза межами болю»
14 Іван
Багряний «Тигролови»
15
Олександр Довженко «Щоденник», «Зачарована Десна», «Мати»,
«Воля до життя»
16 Олесь
Гончар «Модри Камень», «Собор»
17 Василь
Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці», «Є в
кохання і
будні і
свята», «Казка про дурила»
18 Дмитро
Павличко «Два кольори», *«Я стужився, мила, за
тобою…»,
«Найдовша з усіх доріг»
19 Іван
Драч «Балада про соняшник», «Балада роду», «Крила»
20 Микола
Вінграновський «Цю жінку я люблю», «Губами теплими і оком
золотим»
21 Борис
Олійник «Вибір», «Пісня про матір»
22 Григір
Тютюнник «Три зозулі з поклоном»
23 Ліна
Костенко
«Страшні слова, коли
вони мовчать…»,
«Життя
іде…», «Доля», «Моя любове, я перед
тобою» , «Маруся
Чурай»
24 Василь
Стус
«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»,
«Господи,
гніву пречистого…» , «На
колимським
морозі», «Пам’яті Алли Горської»
25 Василь
Земляк «Лебедина зграя»
26 Роман
Іваничук «Мальви»
27 Павло
Загребельний «Роксолана»
28 Валерій
Шевчук «Дім на горі»
29 Ервін
Умеров «Самотність»
30 Ігор
Римарук «Обнови»
31 Василь
Герасим’юк «Аркан»
32 Юрій
Андрухович «Астролог», «Пісня мандрівного спудея», «Козак
Ямайка»,
«ShevchenkoisOK»
33 Юрій
Іздрик «Вишиванка», «Молитва»
34 Марія
Матіос «Триєдина перспектива (цикл); «Прості вірші»
(цикл), «Майже ніколи не навпаки»
35 Сергій
Жадан
«Музика, очерет…», «Смерть моряка». Збірка
«Тамплієри»,
«Ворошиловград», «Інтернат».
«Ворошиловгард»
36 Галина
Пагутяк «Зачаровані музиканти»
37 Мирослав
Дочинець «Криничар»
38 Оксана
Забужко «Казка про калинову сопілку»
39 Софія
Андрухович «Фелікс. Австрія»
40
Олександр Ірванець «Маленька п’єса про зраду»
26.05.2022
|
Література рідного краю № 4. Письменники Донеччини ЛІТЕРАТУРНА АВІАПОДОРОЖ Чартерний рейс
«Донбас літературний»
|
Узагальнення та систематизація вивченого. Бесіда про вивчені твори української літератури.
Шановні десятикласники!!! У нас сьогодні
урок узагальнення та систематизації вивченого!!! Проведемо його таким чином. Вам потрібно поділитися своїми враженнями про вивчені в 10 класі твори. Дякую!!!!!
Фотографії виконаної роботи вишліть,будь
ласка,на Вайбер
Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.
24.05.2022
1.Ісмаїл Гаспринський. «Арслан киз» («Дівчина-левиця»)
Життєвий і творчий шлях визначного кримськотатарського педагога,
громадського діяча, редактора, публіциста, письменника (оглядово).
"Життєвий
і творчий шлях Ісмаїла Гаспринського" ТИЦЯЙ
ТУТ
Складіть літературний портрет письменника
Знайомимося з
текстом твору тут.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Автор: Ісмаїл Гаспринський.
Рік написання – 1893-1894 (роки публікації)
Жанр: історичне оповідання.
Літературний рід: епос.
Тема: протистояння мусульманів Кокандського ханства
китайським загарбникам.
Ідея: героїчний вчинок однієї людини може надихнути на
подвиг багатьох.
Час та місце подій – в основі оповідання один з епізодів
Уйгурсько-Дунганського повстання 1864-1877 років.
Проблематика:
·
Війна і мир;
·
Протистояння добра і зла (мусульмани і китайці);
·
Зрада і вірність (продажність Таштімур-бека,
вірність Гульджемал);
·
Порушення традицій заради важливої мети (Гульджемал
– дівчина і за мусульманськими звичаями вона в жодному разі не мала права
втручатись в нараду, тим більше доставляти батькове послання і брати участь в
воєнних діях);
·
Витримка і віра народу в перемогу (учтурфанці, які
вірили в порятунок і таки дочекались його);
·
Єднання й розбіжності в народі (учтурфанці
єдині, а кашгарці не мають єдності, тому й не виступають проти ворога);
·
Вірність своїй вірі та ідеалам (вірність Аллаху та
Учтурфану у Гульджемал).
Головні герої
Гульджемал-ханум, вона ж Арслан-Киз (дівчина-левиця) –
єдина донька шейха Іззета-Ати, вміла добре гаптувати килимки, співати газелі та
грати на сазі, водночас була вправною і в чоловічих справах: їздила верхи на
коні, стріляла з рушниці та лука, володіла мечем.
Шейх Іззета-Ата – батько Гульджемал, дає дозвіл на її
участь в перемовах між Учтурфаном та Кашгарою.
Таштімур-бек – головнокомандувач Старого міста в
Учтурфані, продавця китайцям і не збирався на них нападати.
Сулейман-бек – зайняв місце Таштімур-бека після його
загибелі.
Бахадир Бінбаша – разом з Сулейман-беком очолив повстання
кашгарців Нового міста проти китайців.
Якуб-бек – полководець з Коканда, який прибув на допомогу
для визволення Учтурфану.
Сюжет
Розповідь ведеться
від особи оповідача.
Зав’язка – Напад китайцями на Учтурфан,
розповідь про облогу міста і нараду про те, щоб здатись; виступ Гульджемал для
захисту свого міста, початок її подорожі.
Розвиток дії – Гульджемал прибуває в кашгару,
намагається дістати допомогу від Таштімур-бека та кашгарців, пише листа
Якуб-беку, виявляє зраду Таштімур-бека.
Кульмінація – виступ Гульджемал перед кашгарцями,
підйом мешканців на боротьбу з китайцями Нового міста. Перемога мусульманами
китайців.
Розв’язка – Виступ кашгарців проти завойовників
Учтурфану, відступ китайців з міста.
Джерело:
https://dovidka.biz.ua/arslan-kyz-divchyna-levytsya-analiz-tvoru
Д/З: дайте усно відповідь на питання "Чи завжди в житті людини є можливість виявити свій
патріотизм?" Обгрунтуйте свою відповідь.
2.Контрольна робота № 11 з теми
«Символізм. Богдан Лепкий. Ісмаїл
Гаспринський..»
Початковий рівень
(Кожна правильна відповідь на питання 1-4 оцінюється в 0, 5 б.,
відповідь на 5 питання — 1 б.)
1. Джадидизм — це назва
А журналу Гаспринського
Б твору Гаспринського
В просвітницього руху
Г релігійного руху
2. «Арслан киз». за жанром
А новела
Б оповідання
В історична повість
Г історичне оповідання
3. Кочубей (Б. Лепкий «Мотря». — це
А гетьман України
Б генеральний писар
В генеральний суддя
Г полтавський полковник
4. Батько Лепкого був
А священиком
Б художником
В простим селянином
Г сільським вчителем
5. Встановіть послідовність подій твору Гаспринського «Арслан
киз».
А рідне місто Гульджемал в облозі
Б Гульджемал зустрічається з Якуб-беком.
В Гульджемал отримує прізвисько «Арслан киз».
Г Гульджемал їде за допомогою в інше місто.
Середній рівень
(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.)
Продовжіть речення.
6. Хронотоп — це… (дайте
визначення).
7. Тематика твору «Мотря». Б. Лепкого — …
8. Головна проблема «Арслан киз». І. Гаспринського — …
Достатній рівень
Виконайте одне з завдань. (Правильна відповідь оцінюється у 2
бали.)
9. Ваше ставлення до Мазепи — політичного діяча.
10. Яку роль в емансипації жінок Сходу відіграла діяльність І.
Гаспринського?
Високий рівень
Виконайте одне із завдань. (Правильна, змістовна, грамотно
оформлена відповідь оцінюється в 4 бали.)
✵ Чи актуальні проблеми, порушені в «Арслан киз». сьогодні?
✵ «Я пізнала щастя…». Образ Моті за твором «Мазепа».
✵ Напишіть відгук на один вивчених творів теми.
19.05.2022
|
1.Образ Мотрі Кочубей як
вияв дилеми між коханням і владою. Літературний диктант «Так – ні» 1) Кочубей займав
найвище місце біля гетьмана, був генеральним суддею 2) Мазепа на сніданок
звичайно їв молочну кашу. 3) Любов Федорівна –
мати Мазепи 4) «Мабуть, і на
буйній Україні такий розкішний цвіт ще ніколи не цвів. Ріст, погляд великих
очей… усмішка, дивна й нерозгадана…- це портрет княгині Дольської. 5) Мазепа був
гетьманом 21 рік. 6) Мазепа грав на
бандурі, сам склав пісню про згоду. 7) В душі Чуйкевича
образ Мотрі зливався з образом України. 8) Кочубеїха
більш за все хотіла видати заміж Мотрю за Мазепу.
Якою Мотрю бачить Мазепа? «Вона начитана... Дівчата — що для неї
дівчата? Заспівають, казку розкажуть, та й тільки... Мотрі душно в хаті, її
душа рветься до великого діла, вона не буденна дівчина... Вона журиться долею
України, розуміє тую небезпеку, що грозить нам. Вона все добре бачить, може,
краще ніж не один, що пірнач носить». І Мазепа «для неї чоловік з тамтого
століття, з великих часів, котрі вона так любить». «Кого вона любить? його чи
свою мрію про велич, про славу, про могутність? Невже ж це не одно? Він для
неї тая мрія, без котрої життя — одна скука, одна пустиня, байдужість...
Встала... Не треба розніжуватись, треба привикати до праці і — до боротьби.
Знайшла ціль у своєму житті». «Боже, борони мене,— думав
він (Мазепа) сам про себе,— щоб я бажав їй злого. Люблю її, як осіння природа
любить ясне сонце. Може, воно недовго буде мені світити, але я його сяйво
понесу за собою до могили». Чуйкевич про Мотрю: «І
перед очима козака явився ідеал української дівчини, гарної, привабливої, але
химерної, такої, що якраз тобі в серце вдереться, то не позбудешся її ніколи. ...Як побачив її два роки
тому в Батурині, то так задивився, що мало гетьманові не наступив на ногу. І
було на що задивитися. Мабуть, і на буйній Україні такий розкішний цвіт ще
ніколи не цвів. Ріст, погляд великих очей, котрим краски не підбереш, бо все
вони міняться і грають, як море, лице, ніби грецька статуя засоромилася й
спаленіла, а усмішка, Боже твоя сила, що за усмішка, дивна й нерозгадана, і
тягне, і відтручує, і пестить, і глумиться над тобою,— чари, тай годі!» «До Чуйкевича долітав...
химерний дівочий сміх Мотрі, і йому здавалося, що десь там далеко перед ним
старинна богиня Діана вертає з ловів і сміється, аж зі сну будяться лісові
квітки, аж з озера русалки виринають, зазираючи крізь віття дерев на круту
доріжку — що там таке? «Може, в цій дівчині дійсно покутує душа якої богині,
а може, вона й сама богиня. Манить і відтручує від себе, відтручує і знову
манить, як русалка, заки затягне вглибінь. Дивна нерозгадана вдача. Тим вона
сильна, тим і небезпечна. Ніколи не знаєш, що вона скаже і що зробить, стоїть
перед тобою, як загадка нерозгадана. Чекаєш гніву,— сміється; усміху ждеш,—
сердиться, а все не так, як другі. Із-за неї не тільки голову, але й душу
погубиш...» «І диво! Звичайно, тая
царівна (антична богиня Діана) скидалася чогось-то на Кочубеєву Мотрю. Мала
такі самі темні рівні брови над задуманими очима, таке ж біле кругле чоло і
таку нерозгадану усмішку на устах, спосібну довести молодого козака до
найвищого захоплення і до найчорнішої розпуки... Мотря!» Убравши Мотрю в
український національний одяг (корсетку, плахту), тітка милується нею: «І
дійсно, годі собі було уявити Мотрю в кращому вбранню, як те, що вона одягла
на себе. Замість намиста і янтару почіпила кілька шнурків великих рівних
перел, а волосся закосичила свіжими блідо-жовтими трояндами. Чудово відбивали
вони від її русого волосся, що вилискувалося раз відблиском сталі на
дамаскенській шаблі, то знов краскою густого, з свіжої кришки витікаючого
меду. — Кращої панночки на цілій
Україні нема,— шептались між собою дівчата, а Марія Федорівна прямо молилася
до тої божеської краси. — Спасибі вам, дівчата! —
сказала Мотря і, ніби причарована, сиділа у своїм кріслі, як на престолі
цариця, задивлена на шлях, котрим мав над’їхати гетьман». Мазепа про Мотрю: «Навіть
божественний Рафаель не змалював такої гарної мадонни. Безсмертна та краса.
Ніяк подумати не можу, щоб не стало її. Ні, ні, та краса мусить жити вічно,
як не в життю, то в казці і в пісні. І знаю я, що кращої нагороди за всі мої
труди і старання не могла мені дати наша рідна земля, як посилаючи най-
пишніший свій цвіт, святоіванівський цвіт своїх казкових дібров у святочний
дарунок для мене. В тобі я бачу красу рідної країни нерукотворну, щиру й
непідкупну, правдиву. ...в нутрі нашої святої
землиці окривається велика благодать, незнищимеє зерно розуму і краси,
котрого висловом найпишнішим, який я побачив уперве, це ти, Мотре, мріє моя!» СКЛАСТИ МЕНТАЛЬНУ КАРТУ ДО ОБРАЗУ МОТРІ ТЛ ХРОНОТО́П (від грецьких слів χρόνος «час» і τόπος «місце») — взаємозв'язок часових і просторових
відносин в художньому творі. Хронотоп — культурно осмислена позиція художнього
твору, більш стійкі й об'ємні моделі якої складаються з елементарних. Кожен
мотив має свій хронотоп, а отже, вони можуть співіснувати, взаємовключатися,
переплітатися, зіставлятися, протиставлятися, або «перебувати в більш
складних взаємовідносинах» Розглядаючи художній час і художній простір, слід
виходити з того, що хронотоп та мотиви, які його розширюють й ускладнюють,
мають сюжетне значення, являючись організаційними центрами основних подій. 2.РМ№ 4. Письмова творча робота (за
творчістю Б.Лепкого). Образ степу в романі
й в українській літературній традиції та фольклорі. МАТЕРІАЛИ ДО
УРОКУ тицяй
тут
|
|
17.05.2022 1.
Богдан
Лепкий. «Мотря» Огляд життя і творчості митця. Трилогія
про Івана Мазепу у 3-х томах і 5-ти книгах: «Мотря», «Не вбивай. Батурин»,
«Полтава», «З-під Полтави до Бендер. Крутіж». 2. Іван Мазепа – як «золота доба» Гетьманщини Історичні факти і художній вимисел у трилогії. |
Образ
степу в романі й в українській літературній традиції та фольклорі.
|
|
Богдан
Лепкий.Огляд життя та творчості ТИЦЯЙ
ТУТ
Складіть
літературний портрет письменника
Трилогія про Івана Мазепу у 3-х томах і 5-ти
книгах: «Мотря», «Не вбивай. Батурин», «Полтава», «З-під Полтави до Бендер.
Крутіж».
Складіть паспорт літературного твору.
Богдан Лепкий як
письменник, історик, зрештою, патріот, у своїй творчості намагався сказати
правду про Мазепу. Про гетьмана він написав сім книг: трилогія «Мазепа»
(«Мотря», том І і II), «Не вбивай», «Батурин», «Полтава» (том І), «Над Десною»
(том II), «Бої», «Мазепа» (З-під Полтави до Бендер»).
Гетьман І. Мазепа —
найбільш відомий в Європі та Америці представник України. йому присвячено 186
гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 творів літературних, 6 скульптур.
його особистість зацікавила таких геніїв, як художника Е. Делакруа, письменники
В. Гюго, О. Пушкін, композиторів Чайковського, С. Рахманінова та ін.
Довідка
Історичний
роман — це
побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху,
певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з
художньою правдою, історичний факт — з художнім вимислом, справжні історичні
особи — з особами вигаданими, вимисел уміщений у межі зображуваної епохи.
Жанр історичного роману,
його ознаки та особливості
Сюжет —
широка панорама життя минулих віків. Історія висвітлена через долі окремих
людей.
Герої —
історичні особи і вигадані персонажі. Представники різних соціальних класів.
Відсутній поділ на позитивних і негативних героїв.
Конфлікти —
історичні: соціальні, моральні, національні.
Історичний підхід: відображення
реального ходу історичного процесу. Обумовленість подій і характерів
соціально-історичними умовами. Історію показано в русі.
Авторська
позиція — об’єктивний підхід у зображенні подій.
Автор виражає свої думки через дещо ідеалізованих персонажів.
Повістей про Мазепу,
написаних Б. Лепким, п’ять. І хоч вони послідовно відтворюють хронологію подій,
кожна з них має самостійне значення, тому й публікувалася автором окремо.
Головний герой усіх п’яти
повістей — український гетьман Іван Мазепа (1639-1709), кінцевою метою політики
якого було утвердження державності України.
Повість 1: Мотря
У цій книзі розповідається про
кохання юної красуні Мотрі — дочки генерального судді Кочубея, пізніше
страченого Мазепою,— і старіючого гетьмана. Дія відбувається на тлі важливих
історичних подій.
Видатний український письменник
Богдан Сильвестрович Лепкий розмірковує на сторінках свого твору: Чи бувають
щасливими люди, яким треба робити вибір між коханням та владою? Читач стане
свідком колізій найдраматичнішого у вітчизняній історії кохання — кохання
гетьмана Івана Мазепи та Мотрі Кочубеївни.
У цьому творі містяться вдало
відтворені реалії сивої давнини у їхній складності та непередбачуваності.
Повісті 2, 3: Не вбивай.
Батурин
У книзі дві повісті: «Не
вбивай» і «Батурин» з історичної епопеї «Мазепа». Твір відбиває складність,
героїку і трагізм мазепинської доби під час фатальної для України Полтавської
битви. Високий патріотизм і зрадництво, героїзм і нікчемність, шляхетність і
ницість, людинолюбство і людиноненависництво — усе це в органічному поєднанні з
майже документальним описом конкретних історичних осіб і подій не залишить
байдужим нашого сучасника, викличе асоціації з сьогоденням у України й
українців.
Повість 4: Полтава
У повісті хронологічно
продовжено оповідь про життя i діяння славетного гетьмана часів Полтавської
битви — до І після її завершення.
Повість 5: З-під Полтави до Бендер. Крутіж
У цих творах — розповідь про найтрагічніші події у житті
українського народу — «Руїну» та останні роки гетьманування Івана Мазепи.
Робота над характеристикою образу Івана Мазепи
Дайте відповіді на питання
Ø Який
період життя і діяльності Мазепи як Гетьмана відбився в романі «Мотря»?
Ø Чи випадкове це?
Ø Які іпостасі особи Мазепи
відтворені в романі?
Ø Схарактеризуйте історичні умови, коли
Мазепа прийшов до влади?
Ø Які риси характеру, мрії,
бажання плани Мазепи привели його, за Лепким, до гетьманської булави?
Ø Скільки років Мазепа був українським
гетьманом?
Ø Що можна сказати про
наслідки правління Мазепи?
Ø «Життя не довіряти
навчило. Лиш хитрістю, лиш увагою великою можна в нас пробиватися вперед».
Прокоментуйте це висловлювання Мазепи.
Ø Що було кінцевою метою
політичної діяльності Мазепи? Чому? Відповідь аргументуйте цитатами з твору.
Ø На яких рисах характеру
Мазепи акцентує увагу Б. Лепкий? Наведіть приклади (Доброта, людяність,
здатність до співпереживання)
САМОПЕРЕВІРКА
Ø Який період життя і діяльності Мазепи як Гетьмана відбився в романі
«Мотря»? (Останні роки
життя і гетьманування)
Ø Чи випадкове це? (Ні, бо саме в цю пору Мазепа
виявив свої сокровенні задуми, свою громадянську позицію і очолив
національно-визвольний рух за створення української держави.)
Ø Які іпостасі особи Мазепи відтворені в
романі? (Політик, володар,
дипломат, полководець, звичайна людина — син, коханець)
Ø Схарактеризуйте історичні умови, коли
Мазепа прийшов до влади? (Україна
розшматована між Росією та Польщею, виснажена постійними війнами, не було
єдності між самими українцями)
Ø Які риси характеру, мрії, бажання
плани Мазепи привели його, за Лепким, до гетьманської булави? (Бажання «поставити Україну на
власні ноги», зробити гетьманську владу незалежною і здорова амбітність)
Ø Скільки років Мазепа був українським
гетьманом? (21 рік)
Ø Що можна сказати про наслідки
правління Мазепи? (Фактично
були об’єднані землі правобережної та лівобережної України, укріпилася
гетьманська влада, приборкано анархію).
Ø «Життя не довіряти навчило. Лиш
хитрістю, лиш увагою великою можна в нас пробиватися вперед». Прокоментуйте це
висловлювання Мазепи. Це
свідчить про його хитрість чи дипломатію?
Ø Що було кінцевою метою політичної
діяльності Мазепи? Чому? Відповідь аргументуйте цитатами з твору. (Визволення з-під московського ярма)
Ø На яких рисах характеру
Мазепи акцентує увагу Б. Лепкий? Наведіть приклади (Доброта, людяність, здатність до співпереживання)
Складіть сенкан «Мазепа».
12.05.2022
Урок позакласного читання
Шановні десятикласники!!! У нас сьогодні
урок позакласного читання!!! Проведемо його таким чином. Вам потрібно написати про останню прочитану
книгу українського автора. Поділитися своїми враженнями про неї. Дякую!!!!!
Фотографії виконаної роботи вишліть,будь
ласка,на Вайбер
Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.
10.05. 2022
УКРАЇНСЬКА
ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС . КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМИ:"ТВОРЧІСТЬ В. ВИННИЧЕНКА, П.
ТИЧИНИ".
Завдання необхідно виконати до 14 травня
23:00
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3770798
05.05.2022
Тема:"Афористичність, алегоризм і символізм поеми. Ідея вічного
пошуку гармонії буття в поемі. Прийом монологу як спосіб саморефлексії
автора".
Я думаю, що ви всі ознайомилися із поемою-симфонією П.
Тичини "Сковорода".
Робимо аналіз поеми:
Василь Стус після прочитання поеми-симфонії „Сковорода” сказав,
що якби раніше дізнався про цей твір, то не був би такий категоричний в оцінці
автора й у „Феномені доби” показав би Павла Тичину зовсім іншим.
У чому ж причина такої зміни Стусового ставлення до поета? Цей
великий ліро-епічний твір літературно-філософського змісту наочно доводить, що
талант не покинув П. Тичину і мало не до останніх днів свого життя автор
„Сонячних кларнетів” творив свою поетичну історію, за художньою силою рівну „Божественній
комедії” Данте.
Робота П. Тичини над поемою-симфонією „Сковорода” тривала з 1918
р. до кінця 1950-х рр. Поет скрупульозно опрацьовував матеріали про
українського мандрівного філософа. Шістдесят папок на 2,5 тис. сторінок із
помітками автора засвідчують масштаби його титанічної роботи. Перші розділи
поеми-симфонії „Сковорода” опубліковані 1923 р. у журналі „Шляхи мистецтва” (№
5), а натхненна праця над текстом тривала у 1923-1934, 1939-1940 рр. Сам П.
Тичина впродовж цього часу неухильно перетворювався з поета-лірика на
поета-епіка.
Жанр твору обраний не випадково: поема, що стоїть на зіткненні
різних видів мистецтва, передбачала надзвичайно складну сюжетно-композиційну
єдність. Як професійний музикант Павло Тичина був добре обізнаний із класичними
симфонічними творами українських композиторів Миколи Лисенка, Михайла
Калачевського, Петра Сокальського. За своєю будовою поема-симфонія „Сковорода”
цілком вкладається в рамки таких великих музичних творів і складається з
чотирьох частин: Allegro giocoso, Grave, Risoluto, Finale.
Симфонія - великий музичний твір для симфонічного оркестру, що
складається з кількох частин, відмінних між собою за тональністю. Для симфонії
характерне гармонійне поєднання звуків і півтонів звучання, героїко-драматичний
пафос, експресія, лейтмотиви, нерівномірні елементи музичної архітектоніки.
На думку Станіслава Тельнюка, поема-симфонія „Сковорода” Павла
Тичини - це прозріння мандрівного філософа, проте не варто забувати, що
водночас це й прозріння автора, адже образ Григорія Сковороди у цьому творі час
від часу набуває ознак образу-маски, якою затуляє своє обличчя сам автор.
Наприклад, душевна вразливість Григорія Савича, коли він на кораблі прибуває з
чужини, ступає на рідну землю й молиться красі української природи - це й горизонт
світосприйняття автора „Сонячних кларнетів”. Поему-симфонію „Сковорода”
написано з постійним використанням внутрішніх монологів мандрівного філософа,
полілогів ліричного героя з його опонентами чи персонажами поеми, великих
пластів риторичних запитань, які нагадують хор у грецькому театрі, що пояснював
глядачам, події на сцені. І якщо автор припускає, що Україні бракує не лише
Кармалюка, а й мудрого очільника й духовного провідника нації, то прозорливо
бачить причини падіння УНР і труднощі побудови Української держави у
майбутньому.
Як відомо, Г. Сковорода - останній представник давньої
літератури, для творчості якого була характерна естетика барокової культури. У
поемі П. Тичини бароко існує у високому й низькому стилях. Якщо йдеться про
політичні негаразди, історичний період Руїни, то П. Тичина вдається навіть до
брутального показу дикого танцю церковних споруд, який стає кульмінацією поеми.
Коли „вдарила” Софія, згадавши, як гуляла з Десятинною церквою, тобто міняла
гетьманів, які їй молилися („виціловували руки”) тільки задля того, щоб „народ
держать”, ліричний герой усвідомлює, що вороги не забаряться, прийдуть і „нову
премудрість проголосять, / та не по-темному, а просто”, тобто Росія вкотре кине
Україну собі під ноги.
Образ учениці Григорія Сковороди Марії - особливий. Як і в
містерії „Великий льох” Тараса Шевченка образи трьох дівчат-козачок, це також
персоніфіковане уособлення України, тільки цього разу - більшовицької. І хоча
(за текстом поеми) Марія стає коханкою царського генерала, який придушує
Коліївщину, вона ж причетна до смерті Маринчиного (ця пастушка у Павла Тичини -
Україна майбутнього) брата-гайдамаки (у підтексті - українського повстанця XX
ст.), а Григорію Савичу пояснює свою хитку позицію його ж наукою і ментальністю
українського народу: повільністю, терплячістю („сонливість бджіл і запах
меду”). Марія переконана, що Україна „між Заходом і Сходом / ніколи не створить
себе”, а з цього скористають лише „другі держави”, тому „краще / зсередини
зірвати всю Росію, / аніж боротися за свободу по куточках”. Цю ідеологію, що в
радянські часи набула формули „навіки з Росією, навіки з російським народом”,
Павло Тичина розвінчує остаточно. Марія отримує дві кулі в плечі якраз від
свого коханого, того вірнопідданого Росії офіцера, який іще недавно
розправлявся з гайдамаками.
Наприкінці твору ледь не гине і сам Григорій Сковорода. Це
своєрідна авторська алюзія на власну долю загроженого в кожну мить радянського
митця.
Діалог із текстом
1. Як ви вважаєте, чому над поемою-симфонією „Сковорода” П. Тичина
працював майже все своє зріле життя, але так і не завершив її?
2. Чим саме Григорій Савич був близький Павлу Тичині? Як ви
розумієте поняття „образ-маска”? Чому Тичина прирівнював себе до Сковороди?
3. Розкрийте образ Марії.
4. Прокоментуйте думку В. Стуса про поему-симфонію „Сковорода”.
Відповіді на запитання запишіть у робочий зошит.
Фотографії виконаної роботи вишліть,будь
ласка,на Вайбер
Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.
03.05.2022
Тема:"Симфонія
«Сковорода». Історія написання твору. Сковородинівська барокова традиція в
українській літературі. Жанрове новаторство. ТЛ: жанр –
поема-симфонія".
Продовжимо знайомство із
літературним набутком поета, адже Тичина є автором не лише віршів, у його
доробку знаходимо і твори значного формату. У першу чергу слід згадати
незакінчену поему-симфонію „Сковорода”. Про історію її створення, жанрове
новаторство, символіку, роль монологу та інше дізнаємося на уроці, який
проведемо у формі створення опорного конспекта-шпаргалки.
1. Питання, відповіді на які слід записати у вигляді
опорного конспекта
□ Історія написання твору.
□ Сковородинівська барокова традиція в українській літературі.
□ Жанрове новаторство.
□ Афористичність, алегоризм і символізм поеми.
□ Ідея вічного пошуку гармонії буття в поемі.
□ Прийом монологу як спосіб саморефлексії автора.
Історія написання твору
Над поемою „Сковорода” П. Тичина працював усе життя. Уперше
неповний варіант твору був видрукуваний 1922 року в газеті „Вісті”, а в
середині 1923 року — в № 5 журналу „Шлях мистецтва”. Роботу поет продовжив у
1923-1934 і у 1939-1940 роках. Матеріали ж збирав аж до 50-х років.
Поема має великий розмір, широке коло персонажів і охоплює
значну територію — від Києва до Лейпцига, де зустрічаються молодий Радищев і
Гете. Також в процесі роботи письменник змінював і власну концепцію поеми, і
трактування образу головного персонажа. Чому поет звернувся до образу
мандрівного філософа? 1920-ті р. позначилися зростанням інтересу до постаті
Сковороди та його філософії. Світ побачили декілька книг про життя і погляди
Григорія Савича. У 1922 році в Україні широко відзначили 200-річчя з дня його
народження. Для живих душею людей важливою була людяність Сковороди, для Тичини
він — символ світової гармонії і оборонець справедливості. це те, про що мріяла
більшість людей після страшних подій революції.
Образ Сковороди став близьким поетові. Але він мав на меті не
біографію філософа розказати, а віднайти історичні паралелі. Слід також
відзначити, що Тичина звернувся до постаті Сковороди в нелегкий для себе
період, коли перед ним постала проблема переосмислення власних життєвих
поглядів.
Сковородинівська барокова традиція в українській
літературі
Григорій Сковорода — найяскравіший представник українського
бароко. Визначальною рисою його творчості був бароковий символізм, яким
письменник послугувався для того, щоб пояснити існування Бога та Істини, тобто
невидимих натур. Символічні образи містили в собі таємницю, яку слід було
розгадати.
Сковорода утвердив у літературі принцип правдивого зображення
дійсності, відстоював загальнолюдські ідеали добра та справедливості, був
непримиренним борцем проти зла, патріотом, культивував повагу до інших народів
та культур.
Він став предтечею нової української літератури, символом доброї
старої України, останнім письменником доби бароко.
Українська культура ХІХ-ХХІ століть нерозривно пов'язана зі
світом сковородинських ідей та образів: „сковородинцями” були і Котляревський,
і Квітка-Основ'яненко, і Шевченко. Сковороді присвятив свою збірку „Замість
сонетів і октав” Павло Тичина, про нього, видатного філософа та гуманіста, його
пошуки гармонії у світі та в собі поет розмірковує у поемі-симфонії
„Сковорода”. Микола Хвильовий називає Сковороду „великим українським
філософом”.
Жанрове новаторство
Тичина започаткував новий літературний жанр — поему-симфонію.
Симфонія в музиці — це найбільша музична форма серед усієї оркестрової музики,
що складається, як правило, з чотирьох рівнозначних частин, які мають відмінну
тональність залежно від свого розташування. Пізніше виникла романтична
симфонія, для якої характерні певні новаторські елементи, такі як
героїко-драматичний пафос, баладність, природна експресія. У своєму творі П.
Тичина намагався досягнути таких тонів, такого звучання, які тільки можуть
виникнути на межі зіткнення і гармонійного поєднання поетичної та музичної
основ.
Отже, поема-симфонія — це великий за обсягом ліро-епічний твір
зі специфічними смисловими центрами, внутрішньо вмотивованими характерами,
діями й подіями, які у поєднанні з народнопісенними традиціями підкорені
драматичним колізіям і відповідають задумові й концепції художнього твору.
Тичина любив і знав музику, в тому числі і класичну симфонічну.
Можливо, це і вплинуло на композицію поеми, яка складається з чотирьох частин:
Allegro giocoso, Grave, Risoluto, Finale. На думку Т. Кременя, „за формальними
музичними ознаками і своїм задумом, перша частина, виконуючи функції
експозиції, сповнена певної життєрадісності, схвильованості, динамічного руху,
містить кілька гармонійно поєднаних між собою тем. Друга частина твору,
здебільшого спокійна, будується на зіставленні магістральної та додаткової
ліній сюжету, зі значною кількістю внутрішньої експресії, глибоким ліризмом.
Подібну структуру має і третя частина поеми- симфонії, але її відмінність від
попередньої полягає в кардинальній зміні темпоритму, динаміки, активності дій.
Завершальна частина містить апогей сюжетної лінії, а також підтверджує, як
правило, наявність кількох тем, які доповнюють одна одну зі своєю стихійністю,
багатством жанрово-стильових ознак народної музики, спалахом духовної енергії.
Іншими словами, „Сковорода” — новаторська поетична форма, яка цілком відповідає
класичним уявленням про будову музичного твору”.
Жанрові особливості поеми:
□ Використання внутрішнього монологу і полілогів ліричного героя
зі своїми сучасниками, відомими історичними постатями.
□ Наявність риторичних запитань, нескладних метафоричних форм.
□ Переплетіння трагізму і комізму.
□ часово-просторове зміщення смислових центрів.
□ Багаторівневість і різновекторність.
Афористичність, алегоризм і символізм поеми
Поема багата на символи, алегорії та афоризми. Розглянемо деякі
з них. Так, у першій частині читаємо:
„Колос зігнувся і дивиться в землю —
пізнай себо самого.
Небо в тисячі люстер перехмарюється —
пізнай себе самого.
Дніпро у тінь пославсь, а повен перебігу —
пізнай себе самого.
Се ж бо єсть: бренне, текуче і безконечне,
немов фігурний триугол”.
Отже, „фігурний триугол” — колос, небо і Дніпро — є символами
бранного, текучого і безкінечного.
„Дививсь Сковорода і думав:
А се ж бо єсть вже інший триугол:
земля — огонь — вода.
Земля, що правди прагне, права.
Огонь, цей гнів, що сам рождається
з землі в задуху, в спеку, у туман.
Також вода — душа людини,
що все — не тільки радість! —
що все одсвічувать повинна.
А се ж бо єсть вже інший триугол”.
Земля — вогонь — вода — це символи правдолюбства, поривань
людини бентежного духу. Сам триугол — символ триєдиності Бога.
Використання символічних образів вітру та бурі наповнюють поему
пафосом боротьби, пов'язуючи їх з провідними поняттями ідеології радянської
доби (боротьба, бій, пригноблення), також через ці образи втілюється мотив
простування до світлого „завтра”.
Образ піднятого меча є символом бунтарства. Мова поеми багата на
афоризми: „подяка богові за все. Найперше ж: за те, що потрібне зробив
нетрудним, а трудне непотрібним”, „На всіх шляхах життя очима іншими поглянув”,
„мир душі твоїй” та багато інших, які Сковорода пояснює на прикладі конкретних
життєвих ситуацій. У поемі Тичина прагнув показати цілу епоху, зображену в
різноманітних художніх ключах: реалістичному, символічному, гостро гротескному,
фантастичному. А у розділах „Кінець феодала” і памфлеті „Диспут” в алегоричній
формі письменник викриває фашизм ХХ століття та його прислужників — науковців,
філософів, представників мистецтва.
Ідея вічного пошуку гармонії буття в поемі
В основі філософського вчення Сковороди — питання про пошуки
шляху до щастя. Григорій Савич вважав, що до щастя людину приведе реалізація
закладеного в ній божественного замислу — „сродна праця” та досягнення гармонії
з собою і світом. І філософ жив у відповідності зі своїм вченням. На початку
поеми ми бачимо усамітненого персонажа, який дякує Бога за те, що він „щедро,
щедротно!” наповнив його душу і дав їй „спокій, і мир, і злагоду, й любов”,
тобто поет перебуває у стані дійсно гармонії. Але невдовзі світ гармонії
починає рушитися. Спочатку пересуди ченців хвилюють душу, і „замість гармонії
пійдуть зітхання, і думи тяжкі поженуть у поле, на край світу...” А одного разу
філософові дівчина Маринка сказала слова („А вам, напевно, весело живеться, що
ви все граєте?”), які примусили замислитися над питанням: „Чи можна шукати
гармонії там, де „безвинні сльози ллються кругом”.
Герой поеми роздумує про вічне і доходить висновку, що не може
бути гармонії у світі, поділеному на „світ вгорі і світ внизу”. Тільки боротьба
може змінити існуючий стан речей — думає він.
До Сковороди приходять Біснуватий, Потвора, Люципер. І
з'являються вони, закликаючи зробити вибір, тоді, коли Сковорода подумки стає
на бік „народу” проти „панів”.
Та свій фаустівський вибір Тичинин Сковорода не зробив:
мандрівний філософ не перетворився на мандрівного революціонера.
Важко уявити собі, що було б, якби Тичинин Сковорода остаточно
обрав шлях боротьби. До цього Тичина міг би привести своїх читачів, якби далі
продовжував свою поему-симфонію та опублікував нові глави. Сковороду можна
уявити натхненником народної боротьби, але він ніколи не став би зачинателем
повстання з багатотисячними жертвами. Гармонія світу для нього була на першому
місці. Поет розумів це. Про що красномовно свідчить незавершеність твору.
Прийом монологу як спосіб саморефлексії автора
Тичина у своїй поемі для зображення філософських роздумів
Сковороди, його вагань, відкриттів та пошуків, для розкриття духовного світу
персонажа використовує такий прийом, як внутрішній монолог. Це не що інше, як
заглиблення людини у свій внутрішній світ. Ми бачимо образ роздвоєної людини.
Сковорода шукає своє місце в суспільстві, він ніби розривається між панами і
селянством, між історичним часом і власними філософськими поглядами, між
відсталим буттям і поступовою свідомістю. Як знайти вихід із ситуації, що
склалася? За свого персонажа це має зробити автор, використавши свою творчу
уяву. Отже, можна стверджувати, що за образом Сковороди ми можемо побачити і
постать Тичини, який теж намагався подолати власну душевну роздвоєність (між
національно-романтичним і пролетарсько-революційним), тобто за думками філософа
автор ховає свої болі, проблеми і настрої. На сторінках поеми поеми читач
спостерігає, як Сковорода намагається змінити не власне життя (він і так живе
весь час поряд із простим народом), а власну свідомість і перейти на бік
селян-повстанців. (Тичина теж долає складний рубіж — із поета-романтика
перетворюється в співця народних мас.)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Прочитати поему-симфонію „Сковорода”.
2. Дайте відповідь на питання (усно). Чи можна малюнками
проілюструвати поему „Сковорода”? Які думки письменника ви могли б підтвердити
ілюстраціями?
3. Робота творчого характеру: випишіть із твору рядки, які
примусили вас задуматися, із яких ви зробили для себе певні висновки.
Фотографії виконаної роботи вишліть,будь
ласка,на Вайбер
Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.
26.04.2022
28.04.2022
Вітаю
вас,шановні діти!
|
Павло Тичина. «Арфами,
арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...» |
Основне з життя і
творчості поета. Трагізм його творчої долі. Найбільший модерніст 1920-х років. Звернення
до «вічних» тем, мотивів, особливості віршування; потужне ліричне «Я» як символ
нової людини; поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму,
імпресіонізму. Феномен «кларнетизму». Вітаїстичність як наскрізна оптимістична
тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Соняшні кларнети»).
Художнє відтворення
національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну
(«Пам’яті тридцяти», «Одчиняйте двері…»).
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
Біографія Павла Григоровича Тичини — непроста, адже письменник жив
у складний і трагічний час. У цей період тоталітарний режим зламав не одного
талановитого митця. Кожному українцеві варто познайомитися з його творчістю і
дізнатися більше про життєвий шлях.
ТИЦЯЙ ТУТ
Біографія
Павла Григоровича Тичини
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
Скласти
літературний паспорт до наступних творів:
«Арфами, арфами...»,
«О панно Інно...»,
«Ви знаєте, як липа шелестить...»,
«Пам’яті тридцяти»
Якщо все виконали, то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре
попрацювали. Дякую за роботу!
Фотографії виконаної роботи вишліть,будь
ласка, на Вайбер
21.04.2022
Тематична контрольна
робота за темами «М. Вороний, О.Олесь, В.Винниченко».
1.
Складіть літературний портрет Миколи Вороного
|
письменник |
Х Т О
В І Н |
В О Р О Н И Й |
Я К И Й
В І Н
|
талановитий |
|
... |
.... |
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
|
|
2. Дайте
розгорнуті відповіді на наступні питання.
2.1.У якій манері працював О.Олесь?
2.2.Основні ознаки поезії О.Олеся?
2.3.Назвати особливості символізму?
3.Створіть порівняльну
характеристика юнака і Юрби
/ Олександр Олесь Драматичний етюд «По
дорозі в казку»/
|
Юнак(ВІН) |
юрба |
|
Має мету,
якої прагне досягти |
Байдужа, пассивна |
|
.... |
..... |
4. Виконайте тестові завдання
1. У творі В. Винниченка запис «Із оповідань тюремної
Шехерезади» є
А епіграфом
Б присвятою
В підзаголовком
Г першим реченням
Д останнім реченням
2. За жанром твір «Момент» В. Винниченка
А оповідання
Б новела
В повість
Г роман
Д легенда
3. Твір «Момент» В. Винниченка написаний у стилі
А символізму
Б імпресіонізму
В експресіонізму
Г неоромантизму
Д футуризму
4. Шахерезада у творі «Момент» — це
А панночка
Б жовнір
В контрабандист
Г кузька
Д в’язень-оповідач
5. Твору «Момент» НЕ ВЛАСТИВА композиційна особливість
А динамічний сюжет
Б наявність діалогів
В розповідь від третьої особи
Г напруженість у розгортанні подій
Д використання пейзажних замальовок
6. Тема твору «Момент»
А ризиковане життя контрабандиста
Б труднощі нелегального перетину кордону
В утеча революціонера й панночки за кордон
Г короткочасна любов у ризикованій ситуації
Д життя українців на початку XX століття
7. Прочитайте рядки.
Я схопив край її сукні, поцілував і випустив. Вона тихо пішла, а я сидів, і
в мені з мукою щеміло щастя… Хто вона, де вона, й досі не знаю, але я завжди
ношу її в душі.
Ці рядки є частиною
А експозиції
Б зав’язки
В розвитку дії
Г кульмінації
Д розв’язки
8. Прочитайте рядки.
Ліс ніби помирився з нами й не дивився так вороже і суворо; дуби із
співчуттям поглядали на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і
посміхались білим гіллям.
У цих рядках використано
А інверсію
Б фразеологізм
В персоніфікацію
Г синоніми
Д алегорію
9. Незаймана природа й прекрасне життя в ній
протиставляється людській моралі як чомусь протиприродному, обтяженому
умовностями в реченні
А Не дивись, нам не треба ховатись, у нас нема незаконнонароджених, у нас нема
нашпортів, моралів, «уложеній о наказаніях», ми маленькі, здорові, чисті
циніки.
Б Старі товсті дуби, широко розставивши волохаті руки-віти, ніби приймали нас у
свої зрадливі обійми.
В Стрункі берези, білі, мов оголені до пояса, соромливо стояли між дубами і
ховалися за ними.
Г Дорога наша стояла порожньою і далеко там вливалась, наче бура річечка, у
зелене море хлібів.
Д Тут не було вже білих беріз, не було метеликів, земля була вогка, чорна,
вкрита гнилим листям та безліччю маленьких гілочок, які хрускали під ногами.
10. У творі «Момент» В. Винниченко порушив проблему
А справедливості за будь-яких обставин
Б плинності життя й щастя людини
В легковажності випадкових стосунків
Г екології довколишнього світу
Д еміграції українців на Захід
11. Події у творі «Момент» розгортаються в такій
послідовності
А переодягання у свитки й брилі — розмова з панночкою в клуні — перебігання
смуги кордону — переховування в полі
Б переховування в полі — розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й
брилі — перебігання смуги кордону
В перебігання смуги кордону — розмова з панночкою в клуні — переодягання у
свитки й брилі — переховування в полі
Г розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й брилі — перебігання
смуги кордону — переховування в полі
Д розмова з панночкою в клуні — переодягання у свитки й брилі — переховування в
полі — перебігання смуги кордону
12. Прочитайте рядки.
Сама настояща, юродська панна, у гарненьких черевичках, що визирали з-під
сукні, із солом’яним бриликом на колінах, із здивовано направленими на мене
очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі.
Цей уривок є
А реплікою з діалогу
Б авторським роздумом
В ліричним відступом
Г портретом героїні
Д фрагментом пейзажу
Домашнє завдання. Скласти літературний
портрет
«П.Г.Тичина Трагізм його творчої долі»
Якщо все виконали,
то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре попрацювали. Дякую за роботу!
Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка, на Вайбер
19.04.22
|
В. Винниченко. Новела «Момент» (Із оповідань тюремної Шехерезади). Філософський зміст, проблематика.
Імпресіоністична манера письма автора. Особливості композиції.
Символічні образи. Ідея цінності почуття кохання; усвідомлення
скороминущості щастя. |
·
Експрес-опитування
Дайте, будь ласка, лаконічну, точну та змістовну відповідь.
1.
Коли й де
народився Володимир Винниченко?
2. Де навчався майбутній письменник?
3.
Як називалася
створена Винниченком таємна студентська революційна організація
4.
За що
заарештовували Винниченка?
5.
Які посади обіймав Винниченко після Лютневої революції
1917 р.?
6.
Чому
письменникові довелося емігрувати?
7.
Через що
творчість В. Винниченка з 1933 року була піддана гонінням?
8.
Коли й де помер
один із найвидатніших письменників України?
9.
Назвіть перший
український науково-фантастичний утопічний роман.
10. Чиї слова були як відгук на збірку оповідань «Краса і
сила» В. Винниченка: «… не лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що
не сіє крізь сито, а валить валом як саме життя»?
11. Який новий літературний напрям утвердив В. Винниченко?
Самоперевірка
1.
Коли й де
народився Володимир Винниченко?
(28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії)
2. Де навчався майбутній письменник?
(У сільській школі, в
Єлисаветградській гімназії, у Київському університеті)
3.
Як називалася
створена Винниченком таємна студентська революційна організація? («Студентська громада»)
4.
Яке оповідання
письменника стало першим друкованим твором?
(«Сила і краса»)
5.
За що
заарештовували Винниченка?
(За неблагонадійність, за дезертирство з армії,
революційну діяльність, за переправляння забороненої літератури через кордон)
6.
Які посади обіймав Винниченко після Лютневої революції
1917 р.?
(Керівник Центральної Ради,
голова першого українського уряду — Генерального Секретаріату, один із
керівників Директорії — нового уряду Української Народної Республіки)
7.
Чому
письменникові довелося емігрувати?
(На нього очікувала довічна каторга)
8.
Через що
творчість В. Винниченка з 1933 року була піддана гонінням?
(В. Винниченко написав відкритого листа до Політбюро
КП(б)У, в якому звинуватив Сталіна та Постишева в голодоморі й масових
репресіях проти українського народу)
9.
Коли й де помер
один із найвидатніших письменників України?
(6 березня 1951 р. у Франції в селі Мужен недалеко від
Канн)
10. Назвіть
перший український науково-фантастичний утопічний роман.
(«Сонячна машина»)
11. Чиї
слова були як відгук на збірку оповідань «Краса і сила» В. Винниченка: «… не
лізе в кишеню за словом, а сипле його потоками, що не сіє крізь сито, а валить
валом як саме життя»?
(Івана Франка)
12. Який
новий літературний напрям утвердив В. Винниченко?
(Неоромантизм)
СКЛАДІТЬ СТИСЛИЙ КОНСПЕКТ
В.
Винниченку після новели «Момент» дорікали, що він постає в цьому творі як
співець «вільного кохання». Твердження правомірне, але в тому сенсі, що це —
захоплена молитва красі світу, безмежна вдячність серця за радість існування, а
також гімн перед страшним і прекрасним ликом Бога кохання.
Це
ж мовби про «Момент» написано: «Головний персонаж залишається майже не названим
— це могутня сила природи». Світ природи вабить своєю гармонією, посилюючи
відчуття недосконалості світу людського. Подібні контрасти характерні для
літератури неоромантизму. Отже, в цьому сенсі новела «Момент» може бути
поставлена поруч з «Intermezzo», «Тінями забутих предків» М. Коцюбинського,
«Лісовою піснею» Лесі Українки, деякими творами О. Кобилянської (за часом же
появи вона випереджувала їх).
У творі є і «винятково загострена думка», що містить
морально-філософське начало. Як це нерідко буває у В. Винниченка, його герой —
молодий партієць, революціонер. Історія подана як спогад оповідача про ним
особисто пережите, вона потрібна для підтвердження певних, сформульованих
істин, морально-філософських висновків. Слухачам і читачам пропонується стати
свідками любовних пригод героя.
2. Теорія літератури
Володимир
Винниченко започаткував в українській літературі таку течію модернізму,
як неореалізм.
Неореалізм — стильова течія в українській літературі
початку ХХ ст. (Її ще називають соціально-психологічним, романтичним,
імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізмом). Для неореалістів
промовиста деталь значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами
реалістичного письма сюжет.
Визначальні риси неореалізму:
- у
творах поглиблений психологізм, на який скеровується вся увага;
- неореаліст
заглиблюється у внутрішній світ персонажа для самодостатнього осмислення
його як людини, пізнання її ірраціональної сутності незалежно від
суспільного оточення;
- внутрішні
психологічні чи зовнішні соціальні суперечності у творах цього стилю
виступають (переважно на підтекстовому рівні) як вияви понадчасового,
метафізичного конфлікту добра і зла, світла й темряви;
- зазвичай
автори не пропонують читачам простих, однозначних вирішень психологічних
колізій, намагаються зрозуміти й об’єктивно подати позицію кожної зі
сторін досліджуваного конфлікту.
Імпресіонізм (від фр. impression — враження) — напрям у
мистецтві, який основним завданням вважав витончене відтворення особистісних
вражень та спостережень.
Робота
з текстом твору
ПОМІРКУЙТЕ НАД
ПИТАННЯМИ!!!
- Назвіть
риси, притаманні головним героям твору?
- Кого
постійно боялися оповідач і Панна? (Людей)
- Які
почуття охоплювали їх при зустрічі з людьми?
- Як
прийняла героїв природа?
- Про
що це свідчить?
- Як ви
розумієте рядки: «Тихо було. Не так тихо, як десь у городі вночі, де
мертво спить і камінь, і страждання, і ніч тонко дзвенить у вухах, як
кажан вічності. А тихо тишею поля, де йде великий, здоровий вічний процес
народження, де вітерець лащиться і грається з квітками, кібець, як
прив’язаний за нитку, часто тріпочеться на однім місці і, ніби вирвавшись,
кидається згори в зелений хліб; а в хлібі одбувається якась шамотня, якась
боротьба інтересів кузьок, черв’ячків, мишей, колосків»?
Матеріал для опрацювання
В. Винниченку було цілком зрозумілим і
близьким протиставлення світу досконалого (природа) і світу дисгармонійного у
своїй жорстокості, фарисействі, меркантильності (суспільство). Побратимство людини й природи в письменника
підкреслене малюнками лісового життя, поетизацією простих радощів буття.
(Знаменно, що це помітно і в новелі М. Коцюбинського «Intermezzo», написаній
1908 року, тобто невдовзі після «Моменту»). Ліс одухотворений і таємничий, він
живий, як і цих двоє молодих Винниченкових героїв, які переживають радість звільнення
від смертельного ризику:
«Ліс ніби
помирився з нами й не дивився так вороже і суворо; дуби із співчуттям поглядали
на нас згори; оголені берези несміло визирали з-за них і посміхались білим
гіллям.
Ліс помирився
з нами й провадив далі своє життя, життя кохання, народження, росту. На блідих
квіточках кущів діловито гуділи бджоли; тукав дятел десь вгорі; дві пташки,
пурхаючи з гілки на гілку, подивлялись на нас і несподівано зливались в
обіймах.
Літали
сплетені коханням метелики або в щасливому безсиллі сиділи на листку й поводили
вусиками. В траві парами кишіли кузьки. Одбувався великий, прекрасний процес
життя».
«Берези
шептались між собою, оголені, білі берези».
ПОМІРКУЙТЕ НАД
ПИТАННЯМИ!!!
- Чи
може людина змінити саму себе?
- Наскільки
сильною є в кожному з нас біологічна программа («щось більше за нас»)?
- У
чому ви вбачаєте сенс життя?
- Як ви
розумієте щастя?
- А як
розуміли щастя головні герої новели? («Щастя — момент. Далі вже буденщина,
пошлість»)
Щастя
– це стан душі, викликаний певними обставинами. Життєві обставини змінюються і
міняються ставлення до них, тому постійно бути щасливим неможливо. Щоб пізнати
щастя, потрібно відчути і нещастя.
- Хто є
головними героями новели «Момент»?
- Які
думки й почуття викликала у вас новела?
В оповіданні «Момент» головною є тема любові, причому
вона виникає як «нездоланна сила, яка не підлягає контролю і не знає перешкод і
нехтує моральними приписами». Любов — владна стихія, яка бере героїв В.
Винниченка в полон, перетворюючи життя закоханих у «містерію кохання» (Б.
Сучков).
Хвала
моментові щастя, як і природність у взаєминах між людьми й поведінці людини,
стоять вище умовностей, що панують у суспільстві.
У
новелі «Момент», як і в більшості творів В. Винниченка, увага автора
зосереджена на психології персонажів. Внутрішні конфлікти його цікавлять
більше, ніж зовнішні (зіткнення героя з несприятливими обставинами, оточенням,
перешкодами).
Новела
прикметна гострими сюжетними інтригами і, водночас, яскраво вираженим тяжінням
до морально-філософських узагальнень щодо парадоксів людського життя.
Шукаючи
свою формулу щастя, В. Винниченко поетизував природність як основу стосунків
між статями. Досконала природа в його новелі «Момент» різко протиставлена
дисгармонійному людському світові. Маємо тут ситуацію неоромантичного
двосвіття, коли бажане контрастує з дійсним. «Чуттю життя», джерелам радості В.
Винниченко надавав великого значення, знову віддаючи данину «філософії життя».
Раз-у-раз він влаштовував своєрідні «поєдинки» між умоглядними «теоріями» і
«природою»,— і кожного разу «природа» перемагала.
Гостре
відчуття своєї фізичної присутності у світі, радість злиття з природою і
насолода самим життям,— у такому погляді на людину криється головна думка
новели «Момент».
Тож,
з яких граней за новелою складається людське щастя?
– боротьба за життя і перемога над страхом смерті;
– відчуття повноти життя;
– любов до життя і кохання зокрема;
– свобода вибору;
– гуманні суспільні закони.
Тема: Змалювання внутрішнього стану людей в складній
життєвій ситуації
Ідея: Утвердження життя як найвищої цінності, як щастя.
Відображення протесту проти недосконалості людського суспільства, нещирості
суспільної моралі.
Проблематика:
– життя – є щастя, тому потрібно любити і цінувати
його;
– має право на існування щирість людських стосунків, а
не лицемірні моральні принципи;
– єдність людини і природи.
ВИКОНАЙТЕ У
ЗОШИТАХ НАСТУПНІ ЗАВДАННЯ
«Асоціативне
мислення»
- Які
асоціації викликає у вас слово «життя»?
«Пошукове дослідження»
- За
допомогою тлумачних словників знайдіть значення поняття «життя».
«Креативне
мислення»
- Намалюйте
поняття «Моє життя».
Домашнє завдання
Підготувати цитатну характеристику до образу Панни.
Якщо все виконали,
то ВИ – МОЛОДЦІ. Ви добре попрацювали. Дякую за роботу!
Фотографії виконаної роботи вишліть,будь ласка, на Вайбер
14.04.2022
Володимир Винниченко
Життєвий і творчий шлях письменника. Збірка «Краса
і сила»
Винниченко – художник
1.Перейдіть за посиланням, уважно прослухайте та складіть невеликий конспект
https://www.youtube.com/watch?v=owyIqlODiRU&t=10s
2.Перегляньте та дайте відповідь на питання: «Яке враження справив на вас Володимир Винниченко як художних»
https://www.youtube.com/watch?v=j0sb2XICe9Y
3. Збірка «Краса
і сила». Підготувати повідомлення.
12.04.2022
Олександр Олесь
«По дорозі в Казку» - символ
духовних поривань
людини до кращого життя.
1.Прочитати Олександр Олесь
"По дорозі в казку"
2.
Переглянути навчальне відео
https://www.youtube.com/watch?v=mz2E-oF7zq4
4. Опрацювати презентацію
Презентація
до уроку
3. Записати літературний паспорт твору
07.04.2022
Олександр Олесь
«Чари ночі» - шедевр інтимної лірики О.Олеся
Тема. О. Олесь.
«Чари ночі» - перлина інтимної лірики української поезії»
Теоретичний матеріал
Аналіз «Чари ночі» Олександр Олеся
Рід літератури «Чари ночі»: інтимна лірика,.
Жанр «Чари ночі»: романс.
Мотиви «Чари ночі»: захоплення красою життя і красою кохання.
Віршовий розмір «Чари ночі»: чотиристопний ямб.
Художні особливості «Чари ночі»: щоб вирішити
ідейно-художній задум, поет вибрав кільцеву композицію твору, яка є важливим
складником авторської концентрації почутті в, відтворення динаміки розгортання
ліричного сюжету.
Лірична оповідь у поезії складається з трьох суб’єктів: власне автора,
ліричного героя і «ти», тобто адресата, умовного співрозмовника.
Ця поезія — заклик не забувати, що
життя — мить, яка так швидко спливає, тому треба насолодитися кожним прожитим
днем, кожною хвилиною. Ключовими у вірші є слова «Лови летючу мить життя!»,
«Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність ціла», що символізують
молодість, кохання, весну. Вірш побудовано на наскрізному паралелізмі «людина -
природа». Автор використовує традиційні для любовної лірики образи, символи:
солов’ї, зорі, ніч, квіти. Передаючи красу кохання, поет уживає метафори
(«палкі обійми ночі», «бенкет весна справляє», «летять до хмар тумани», «свято
радісне квіток»). Солов’ї, зорі, квіти — традиційні для любовної лірики і
фольклору образи. Цим твір близький до народного. Художній напрям,
стиль «Чари ночі»: модернізм: символізм.
Примітки: Поезія входить до збірки
«З журбою радість обнялась». Вірш називають шедевром української лірики. Він
став популярною народною піснею («Сміються, плачуть солов’ї...»). Олександр
Олесь у цій поезії відтворив власну філософію життя. Її сенс передано у словах
«Лови летючу мить життя!», «Гори! Життя — єдина мить, / Для смерті ж — вічність
ціла». Поезія сповнена вітаїстичних (життєствердних) мотивів. Автор уславлює
кохання, повнокровність людського буття. Життя прекрасне, проте швидкоплинне,
і тому потрібно цінувати кожну його хвилину.
Практичний блок
Виконайте
тестові завдання
1. Укажіть вірш, що став популярним романсом
А “Блакитна панна”
Б “Інфанта”
В “Чари ночі”
Г “О слово рідне! Орле скутий!”
2. Справжнє прізвище Олександра Олеся —
А Губенко
Б Тобілевич
В Кандиба
Г Багряний
3. У цьому уривку поезії Олександра Олеся
“О слово/ Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,
Осяй мій край і розлетися
Дощами судними над ним”
використано всі зазначені засоби, ОКРІМ
А інверсії
Б риторичної фігури
Вантитези
Г анафори
4. “Відбились зорі у воді, летять до хмар тумани” — ці рядки
містять художній засіб
А метонімію
Б епітет
В метафору
Г гіперболу
5. Микола Вороний та Олександр Олесь представляють таку стильову
течію в українській літературі:
А імпресіонізм
Б експресіонізм
В символізм
Г неоромантизм
6. Виберіть варіант, що є жанром твору Олександра Олеся “О
слово рідне! Орле скутий!”
А гімн
Б медитація
В пісня
Г ода
Д романс
7. Укажіть засіб поетичного синтаксису, на якому побудований
уривок із твору Олександра Олеся “Чари ночі”:
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
“Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!”
А анафора
Б антитеза
В епіфора
Г паралелізм
Дінверсія
8.Установіть відповідність між символічним образом поезії
Олександра Олеся “Чари ночі” та його значенням.
|
1 солов’ї 2 іскри 3 бенкет весни 4 Фауст
|
А життєві труднощі, перешкоди Б душевна енергія, завзяття В неповторність минулого, минущість, марність намагань Г весна, кохання Д буяння природи, життя Е духовне поривання людини до кращого життя.
|
Домашнє завдання
1. Вивчити напам’ять поезію «Чари ночі»
05.04.2022
Олександр Олесь
"О слово рідне! Орле скутий!"
1.Скласти літературний портрет поета.
2.Перегляньте
відеоурок та складіть тезовий конспект та
паспорт твору"О слово рідне!
Орле скутий!"
https://www.youtube.com/watch?v=XRiK5jS2S4k
Д/З
Вивчити поезію напам’ять «О слово рідне!Орле скутий»
31.03.2022
Микола
Вороний . Поема «Євшан-зілля»
1.Прочитати або послухати поему «Євшан-зілля»
https://www.youtube.com/watch?v=qf5NrChR3_c
/
2. Скласти план твору Миколи
Вороного
3.Скласти докладний конспект
по матеріалам до уроку
4.Скласти паспорт твору.
Фото виконаної роботи
відправити мені на Вайбер до 05.04.2022
29.03.2022
Микола
Вороний . Інтимна
лірика поета. Вірш «Інфанта»
МАТЕРІАЛИ УРОКУ
Фото виконаної роботи
відправити мені на Вайбер до 31.03.2022
Бережіть себе,мої любі!!!!
Добрий день,шановні діти!!!Покликання на електронну версію підручника з української літератури
https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/10-klas/2-ukranska-lteratura-10-klas/ukranska-lteratura-proflniy-rven-pdruchnik-dlya-10-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti-pakharenko-v--/
24.03.2022
Добрий день,шановні діти!
На жаль,ми продовжуємо навчання у дистанційному форматі.
Тема уроку
Микола Вороний . Життя і творчість.Вірш «Блакитна
Панна»
1.Перегляньте презентацію, складіть літературний портрет
поета та паспорт поезії «Блакитна Панна»
Будь ласка,ось посилання на матеріали уроку.
Фото виконаних робіт та відео файли з поезією відправте,будь ласка,
мені на вайбер.
Бережіть
себе,мої любі!!!!
15.03.2022
Добрий день,шановні
діти!
На жаль,ми знову продовжуємо навчання у дистанційному форматі.
Будь ласка,ось
посилання на матеріали уроку.
Фото виконаних
робіт (ментальні карти та 12 тестових завдань домашньої роботи ) відправте,будь
ласка, мені на вайбер.
17 лютого 2022
Тема уроку.
Леся
Українка.
Драма-феєрія "Лісова пісня". Міфологічні
персонажі.
(Працюємо в робочому зошиті, фото відправляємо на вайбер до 20.02.22 року)
Перегляньте відеоматеріал та складіть
тезовий конспект.
https://drive.google.com/file/d/1YCRjv8fpZido3aM0VAQRcgxvfQGNn9jp/view?usp=sharing
Дослідити
засоби творення образів лісових
мешканців (портретна характеристика в ремарках).
Творча робота
Написати
есе „Чи я б могла кохати так,
як Мавка?” (дівчата), „Якщо б я був на місці Лукаша...” (хлопці).
Домашнє
завдання
1.Вивчити
останній монолог Мавки напам’ять.
2. В.Стефаник «Камінний хрест» (прочитати)
15 лютого 2022
Тема уроку.
Леся
Українка.
Драма-феєрія
"Лісова пісня"
Характеристика образів.
(Працюємо в робочому зошиті, фото відправляємо на вайбер до 20.02.22 року)
1. Продовжіть речення.
·
Драматична поема — це…
·
Драматичній поемі властиві такі ознаки:
·
В основу «Лісової пісні» лягли спогади…
·
Жанр твору «Лісова пісня» Л. Українки – це …
·
Драма-феєрія – це …
·
Темою твору «Лісова пісня» Л. Українки є …
·
Ідея твору «Лісова пісня» - це …
2. Перегляньте відеоматеріал та за
допомогою кіл Ейлера складіть порівняльну характеристику образів матері Лукаша та Килини.
Образ Килини
https://drive.google.com/file/d/15XkOq29kh1xF-naBP2LNzP-UjxOTrsnW/view?usp=sharing
Образ матері Лукаша https://www.youtube.com/watch?v=vXxnbiOpZTo
3.
Перегляньте відеоматеріал та заповніть «Щоденник подвійних нотаток»
Образ
Лукаша
https://drive.google.com/file/d/15_re2vA82XKYtX3SfP7ZMDZHQdSPIRoP/view?usp=sharing
Образ
Мавки
https://www.youtube.com/watch?v=auVKMy6oOq0&t=25s
Образ Мавки
|
№ |
Характеристика |
Цитата |
Коментар |
|
1. |
Портрет |
|
|
|
2. |
Минуле,рідня |
|
|
|
3. |
Мова |
|
|
|
4. |
Ставлення до природи |
|
|
|
5. |
Ставлення до Мавки Лісовика |
|
|
|
6. |
Ставлення Мавки до волі |
|
|
|
7. |
Поетичність натури Мавки |
|
|
|
8. |
Ставлення до кохання |
|
|
|
9. |
Ставлення до людей |
|
|
|
10. |
Ставлення до Лукаша |
|
|
|
11. |
Думки Мавки про долю |
|
|
|
12. |
Ставлення Перелесника до Мавки |
|
|
|
13. |
Ставлення Мавки до Перелесника |
|
|
|
14. |
Думка про смерть |
|
|
|
15. |
Що є життя для Мавки |
|
|
|
16. |
Ставлення дядька Лева до Мавки |
|
|
|
17. |
Ставлення Лукашевої матері до Мавки |
|
|
Образ Лукаша
|
№ |
Характеристика |
Цитата |
Коментар |
|
1. |
Портрет |
|
|
|
2. |
Минуле,рідня |
|
|
|
3. |
Поетичність натури |
|
|
|
4. |
Буденність натури |
|
|
|
5. |
Ставлення до природи |
|
|
|
6. |
Плани Лукаша на майбутнє |
|
|
|
7. |
Ставлення Лукаша до одруження |
|
|
|
8. |
Самохарактеристика |
|
|
|
9. |
Ставлення Лукаша до Мавки |
|
|
|
10. |
Ставлення Лукаша до Килини |
|
|
|
11. |
Проблема волі для Лукаша |
|
|
|
12. |
Лукаш-вовкулака |
|
|
|
13. |
Переродження |
|
|
|
14. |
Ставлення до життя |
|
|
|
15. |
Що є життя для Мавки |
|
|
|
16. |
Ставлення дядька Лева до Мавки |
|
|
|
17. |
Ставлення Лукашевої матері до Мавки |
|
|
Домашнє
завдання
На основі опрацьованого матеріалу і відповісти на питання.
Що єднає образ Мавки з Лесею Українкою
27.01.22 о 9.00
Вахрамєєва Олена запрошує вас на заплановану
конференцію: Zoom.
Час: 27 січня 2022 09:00 AM Київ
https://us05web.zoom.us/j/3062095966?pwd=Mzl1d1lmM2pVOEFmU25BWk04cGd4dz09
Ідентифікатор
конференції: 306 209 5966
Код
доступа: 0000
МАТЕРІАЛ УРОКУ ЗА ПОСИЛАННЯМ
https://drive.google.com/drive/folders/1IqY4-qlGM8Wrk2nkHfvEZcSeYXOW_nKP?usp=sharing
Домашнє завдання
•
Скласти ментальну
карту до образу (на вибір)
•
Виконати тести
•
Код доступу 3209171
•
Попросіть учнів
використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3209171
Завдання необхідно виконати до 31 січня 15:00
Українська література 10-Б клас 28.09.21 о 9.00
ПІДКЛЮЧИТИСЯ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ
Zoom
https://us05web.zoom.us/j/89381171476?pwd=SXh0OXNQNW1NYzhnOXBTNVIvWXFXUT09
Ідентифікатор конференції 893 8117 1476
Код доступа: wk1MSy
Матеріали до уроку та домашнє завдання
23вересня
2021
П.Мирний Роман «Хіба ревуть воли,як ясла повні?»
ПІДКЛЮЧИТИСЯ
ДО КОНФЕРЕНЦІЇ
Zoom
https://us05web.zoom.us/j/81725948024?pwd=Y0ZpakQzQkJ6Sk1zc0dlaGRPL0Y2dz09
Ідентифікатор конференції: 817 2594 8024
Код
доступа: st3jww
Час
: 23вересня
2021 09:00
Матеріали до уроку та домашнє завдання
21 вересня 2021
Тема П.Мирний «Хіба ревуть воли,як ясла повні?» Широта представлення народного життя.
ТЛ: соціально-психологічний роман.
Час : 21вересня 2021 09:30 AM Киев
ПІДКЛЮЧИТИСЯ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ
Zoom
https://us05web.zoom.us/j/83031735802?pwd=bDlxRTF0RDhPcFllckxscFhQS1lCQT09
Ідентифікатор конференції: 830 3173 5802
Код доступа: Hd0qTJ
Матеріали уроку та домашнє завдання
16.09.2021
Тема П.Мирний «Хіба ревуть воли,як ясла повні?» Перший український соціально-психологічний роман, свідчення його можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І.Біликом.
Перегляньте відеозапис та складіть письмово паспорт твору
https://www.youtube.com/watch?v=FYBOYdRzRr4
паспорт твору
Літературний рід.....
Жанр.....
Літературний напрям.....
Тема.....
Головна ідея....
Герої твору....
Композиція......
Вивчити теоретичний матеріал
ФОТО ВИКОНАНОЇ
РОБОТИ ВІДПРАВИТИ
НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: vahrameevaolena1@gmail.com
до 15год.00хв.
17вересня 2021року
Комментариев нет:
Отправить комментарий