ГОРТАЙ УНИЗ!!!!
27.05.2022 УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
Повторити вивчений матеріал
Виконати тестові завдання: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=5532428
20.05.2022
Контрольна робота Літературне “шістдесятництво”. Митець і
суспільство Сучасна українська література
Завдання необхідно
виконати до 22
травня 23:00
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=6024554
Юрій Андрухович. «Астролог», «Пісня мандрівного спудея»
"Не ми творили щось у цій культурі, а вона
творила нас."
1. Опрацювати с. 241-242.
2. Прочитати і проаналізувати вірші "Пісня мандрівного
спудея" і "Астролог".
3. Виконати завдання а), б), с. 242.
4. Повторити: постмодернізм, с. 251.
Електронний підручник: Українська література, 11 клас. О. Авраменко
13.05.2022
1. Урок літератури рідного краю №2.
Письменники рідного краю
Шановні одинадцятикласники!!! У нас сьогодні урок літератури рідного краю!!! Проведемо його таким чином. Вам потрібно написати про останню прочитану книгу автора,життя та
творчість якого пов’язані з Донеччиною.
Поділитися своїми
враженнями про неї. Дякую!!!!!
2. СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Історико-культурна ситуація
наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.
ТЛ: постмодернізм; література елітарна, масова
Юрій Андрухович.
«Астролог», «Пісня мандрівного спудея»
Галина
Пагутяк. «Потрапити в сад»
ТЕОРЕТИЧНИЙ
БЛОК
Постмодернізм — це тип культури, що
прийшов на зміну модернізму й набув поширення в останні десятиліття ХХ
століття. Виділяють також постмодернізм як літературний напрям. Йому властиві художній
пошук та експериментаторство. Постмодерністи легко порушують усталені
літературні норми і правила. Їхні тексти часто позначені пародійністю,
застосуванням ігрових прийомів.
А ще постмодернізм тяжіє до розмивання
меж між елітарною й масовою літературою. Це виявляється, зокрема, у поєднанні
дуже різних жанрів, стилів і тем, що досі вважали неприпустимим. Унаслідок
процесу гібридизації утворились нові жанрові різновиди — частіше на межі
художньої літератури та документалістики й публіцистики. Важливою рисою
постмодерних творів є їхня інтертекстуальність — взаємодія з іншими текстами,
що досягається прямим або прихованим цитуванням: за допомогою алюзій і
ремінісценцій, пародії та стилізації тощо.
Постмодернізм — тип культури та
літературний напрям останніх десятиліть XX ст., творам якого властиве порушення
літературних норм і правил, пародійність, застосування ігрових прийомів.
В українську літературу постмодернізм увійшов
непомітно. У поезії він більш притаманний Е. Андрієвській,
Р. Бабовалу, С. Гостиняку, у прозі – В. Медведю,
Ю. Андруховичу, Є. Пашковському, О. Забужко.
Провідними ознаками постмодерністської літератури є іронія, “цитатне
мислення”, інтертекстуальність, пастіш, колаж, принцип гри.
У постмодернізмі панує тотальна
іронія, загальне осміяння і глузування. Численні постмодерністські художні твори характеризуються
свідомою настановою на іронічне співставлення різних жанрів, стилів, художніх
течій. Твір постмодернізму — це завжди висміювання попередніх і
неприйнятних форм естетичного досвіду: реалізму, модернізму, масової культури.
Іншими характеристиками постмодернізму є
невизначеність, театральність, гібридизація жанрів, співтворчість читача. А найпоширенішими
образами-метафорами постмодернізму є карнавал, лабіринт, бібліотека, божевілля.
Особливе значення у постмодернізмові надається текстовій структурі, власне,
текстові у тексті.
Сучасні літературні організації, угруповання,
товариства, школи (відгалудження української літератури)
|
« Вісімдесятники » |
Василь Герасим’юк,
Ігор Римарук, Іван Малкович, Оксана Забужко, Оксана Пахльовська, Іван
Козаченко |
|
Національна спілка
письменників України (НСПУ, оновлена в 1991 р. (І з’їзд), 1996 p. (II з’їзд),
2001 p. (III з’їзд) |
Понад 1,5 тис.
членів. До 2001 р. –
очолював Ю. Мушкетик, з 2001 р. – В.
Яворівський |
|
Асоціація
українських письменників (АУП), з 1997 р. |
Понад 100
письменників, президент – Юрій Покальчук, згодом – Тарас Федюк |
|
«Бу-Ба-Бу» (Бурлеск,
Балаган, Буфонада), з 1985 р., м. Львів |
Юрій Андрухович,
Віктор Неборак, Олександр Ірванець |
|
«Нова дегенерація»,
з 1992 p., м. Івано-Франківськ |
Іван Андрусяк, Іван
Ципердюк, Степан Процюк |
|
«Пропала грамота», з
1991 р., м. Київ |
Віктор Недоступ,
Семен Либонь, Юрко Позаяк |
|
«Західний вітер», з
1992 р. м. Тернопіль |
Віталій Гайда, Борис
Щавурський, Василь Махно, Гордій Безкоровайний |
|
«ЛуГоСад», з 1986 р., м. Львів |
Іван Лучук, ТІазар Гончар, Роман Садловський |
|
«Червона фіра», з
1991 р., м. Харків |
Сергій Жадан,
Ростислав Мельників, Іван Пилипчук та ін. |
Бу-Ба-Бу (Бурлеск-Балаган-Буфонада) —
літературне угруповання, засноване 17 квітня 1985 року
у Львові. До його складу входять Юрій Андрухович (Патріарх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій). Прізвиська авторів походять від того, що
Юрій Андрухович є найстаршим серед трьох, Олександр Ірванець став Підскарбієм
через захоплення нумізматикою, а Віктор Неборак став Прокуратором через свою
схильність до аналізу та літературознавства.
Перший публічний вечір
«Бу-Ба-Бу» відбувся наприкінці 1987 року
в Києві. Період найактивнішої діяльності Бу-Ба-Бу (23 концертні
поетичні вечори) припав на 1987—1991 роки.
Апофеозом Бу-Ба-Бу став фестиваль «Вивих-92»,
коли головну фестивальну акцію склали чотири постановки 1—4 жовтня 1992 року
поезоопери Бу-Ба-Бу «Крайслер Імперіал» (режисер С. Проскурня).
В 1995 році
вийшла перша спільна книга бубабістів «Бу-Ба-Бу. Т.в.о.[…]ри» у видавництві
«Каменяр». У 1996 році
друкований проект «Крайслер Імперіал» («Четвер-6») практично завершив
«динамічний період» існування Бу-Ба-Бу.
Перегляньте
онлайн-курс з підготовки до ЗНО.
Література елітарна і масова. Постмодернізм.
https://www.youtube.com/watch?v=GXQE_UUfNuU
Практичний блок
Дайте відповідь на наступні питання.
Хронологічні межі
постмодернізму умовно визначають...
Які просторові
координати стали основними в постмодерних творах?
Основними ознаками
постмодерного художнього світу є...
Яким змальовується герой
постмодернізму?
Автор віршів, рольовими ліричними героями яких є
середньовічний астролог зі Львова та спудей, який складає вірші й читає їх
вітрам і траві...
Перевірте себе!
Хронологічні межі
постмодернізму умовно визначають...
останньою третиною XX
- початком XXI ст.
Які просторові
координати стали основними в постмодерних творах?
Лабіринт, глухий кут, прірва, яма;
Основними ознаками
постмодерного художнього світу є...
дисгармонія та деструкція
Яким змальовується герой
постмодернізму?
Людина, яка переживає
втрату духовних орієнтирів і власну відчуженість.
Автор віршів, рольовими ліричними героями яких є
середньовічний астролог зі Львова та спудей, який складає вірші й читає їх
вітрам і траві...
Юрій Андрухович
СКЛАСТИ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПАСПОРТ
ТВОРУ
В.Діброва «Андріївський узвіз»
Галина Пагутяк. «Потрапити в сад»
Виконати тестові завдання до
повторених вами тем.
ЗАВДАННЯ АКТИВНЕ
до 19 травня 23:00
Використайте цей код, відкривши
посилання
Код доступу
Код доступу 8332145
06.05.2022
Василь Стус. Загальний огляд творчості. Поезія
Стуса – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду
до тебе…»). Стан активної позиції ліричного героя.
Василь Стус. «Господи,
гніву пречистого…». Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в себе, надія
на здолання всіх перешкод. Упевненість у власному виборі. Приклад великої
мужності й сили духу
ТЛ: екзистенційні ідеї в художньому творі
«Покоління молодої української інтелігенції, що його зробили поколінням
політв’язнів, було виховане на ідеях гуманізму, справедливості, свободи. У цьому вся його провина, весь його
злий намір, але тільки такими синами славен народ і нині, й у віки вічні»,—
писав поет В. Стус про своє покоління. Повною мірою це стосується і його
самого. Трагічній долі письменника-патріота, що віддав свій талант безмежно любимій
Україні, і буде присвячено наше заняття.
Василь
Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району
Вінницької області в селянській родині.
У 1939 батьки переселилися в місто Сталіно (нині Донецьк), аби уникнути
примусової колективізації.
У 1944-1954 роках Василь навчався в Донецькій міській середній школі № 265
і закінчив її зі срібною медаллю. Юнак вступив на історико-філологічний факультет
педагогічного інституту міста Сталіно. У студентські роки Василь Стус постійно
й наполегливо працював у бібліотеці, був членом літературного об'єднання «Обрій».
Закінчивши в 1959 році
навчання з червоним дипломом, три місяці працював учителем української мови й
літератури в селі Таужне
Гайворонського району, що на Кіровоградщині, після чого два роки
служив в армії на Уралі. Під час навчання й служби став писати вірші. Тоді ж
відкрив для себе німецьких поетів Ґете і Рільке, переклав близько сотні їх
віршів. У 1959 році в «Літературній
Україні» опублікував свої перші вірші. У 1961-1963 викладав українську мову
та літературу в середній школі № 23 м. Горлівки. Згодом був підземним плитовим
на шахті «Октябрська» в Донецьку.
З березня по жовтень
1963 Василь Стус обіймав посаду літературного редактора газети «Соціалістичний Донбас». Вступив
в аспірантуру Інституту
літератури ім. Т. Шевченка Академії наук УРСР
із спеціальності «Теорія
літератури». За час перебування в аспірантурі підготував і здав до
видавництва першу збірку творів «Круговерть»,
написав низку літературно-критичних статей, надрукував кілька перекладів із
Ґете, Рільке, Лорки. Належав до Клубу творчої молоді, який очолював Лесь Танюк.
У вересні 1965 під час
прем'єри фільму Сергія Параджанова «Тіні
забутих предків» у кінотеатрі «Україна»
в Києві взяв участь в акції протесту. Стус разом з Іваном Дзюбою, В'ячеславом
Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці
засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським
політичним протестом проти масових
політичних репресій у Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій
акції його було відраховано з аспірантури.
Період тимчасових робіт
(1965-1972) став найщасливішим у його житті. Хоча з моменту виступу у
кінотеатрі за ним і слідкували агенти КДБ, він часто їздив з друзями в
подорожі, у ці роки він знайшов свою
кохану. Заробляв на життя, працюючи у Центральному державному історичному
архіві, згодом — на шахті, залізниці, на будівництві, у котельні, у метро. З
1966-1972 — старший інженер у конструкторському бюро Міністерства промисловості
будматеріалів УРСР.
У 1965 одружився з
Валентиною Василівною Попелюх. 15 листопада 1966 у них народився син — нині
літературознавець, дослідник творчості батька Дмитро Стус.
Пропозицію В.Стуса
опублікувати в 1965 році свою першу збірку віршів «Круговерть» відхилило видавництво, було відмовлено і в друці другої збірки
— «Зимові дерева». Однак її
опублікували в самвидаві. У 1970 книжка віршів поета «Зимові дерева» потрапила до Бельгії й була видана в Брюсселі.
У відкритих листах до
Спілки письменників, Центрального Комітету Компартії, Верховної Ради В. Стус
критикував радянську систему, що після відлиги стала повертатися до
тоталітаризму, культу особи та порушення прав людини, протестував проти арештів
у середовищі своїх колег. На початку 1970-х приєднався до групи захисту прав
людини. Літературна діяльність поета, його звернення у вищі партійні інстанції
з протестами проти порушення людських прав і критичні оцінки тогочасного режиму
спричинили арешт 12 січня 1972 року. Упродовж майже 9 місяців поет перебував у
слідчому ізоляторі. Саме тоді народилася збірка «Час творчості».
На замовлення КДБ твори
В.Стуса прорецензував старший науковий співробітник Інституту літератури ім.
Т.Г. Шевченка Арсен Каспрук. Поетичну збірку «Зимові дерева» він назвав поетикою «декадансу, ідейного занепаду».
На початку вересня 1972
київський обласний суд, звинувачуючи
В.
Стуса в «антирадянській агітації й
пропаганді» засудив його до 5 років позбавлення волі й 3 років заслання.
Покарання відбував у
мордовських і магаданських таборах. Більшість віршів, що Стус писав у таборі,
вилучалася й знищувалися, лише деякі потрапили на волю через листи до дружини.
По закінченню строку поета в 1977 році вислали в селище Імені Матросова
Магаданської області, де він працював до 1979 на золотих копальнях. З
ув'язнення звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від
громадянства: «…мати радянське
громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином —
значить бути рабом…».
Повернувшись восени
1979 року до Києва, В. Стус приєднався до Гельсинської групи захисту прав
людини. Попри те, що його здоров'я було підірване, заробляв на життя, працюючи
робітником на заводі.
У травні 1980 року був
знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом. У вересні цього року засуджений на 10 років
примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката
Віктора Медведчука, намагаючись самостійно здійснити свій захист. За це В.Стуса
вивели із зали суду і вирок було зачитано без його присутності. В одному з
листів, адресованому світовій громадськості (жовтень 1980), відомий російський
учений і правозахисник А. Сахаров розцінив судовий процес над В. Стусом як
ганьбу радянської репресивної системи. В. Стусові, що з листопада 1980 року перебував у таборі ВС-389/36-1 в Кучино
(тепер Чусівський район Пермської
області в Росії), заборонили бачитися з
родиною. Останнє побачення було навесні 1981 року. Однак його записи 1983
року вдалося переправити на Захід. У
1985 році українська діаспора намагалась висунути Василя Стуса на здобуття
Нобелівської премії з літератури, але не встигла підготувати всі матеріали
відповідно до процедури номінації.
Табірними наглядачами
знищено збірку з приблизно 300 віршами В.Стуса. На знак протесту проти
жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів
оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами
на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 Стуса відправили до
карцеру за те, що, читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари (хоча це й
не порушення режим). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе
голодування.
Помер В Стус у ніч з 3
на 4 вересня 1985 року, можливо, від переохолодження. За офіційними даними
причина смерті — зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень,
Василь Овсієнко поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару
карцерними нарами, цілком імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами.
Смерть поета
приховувалася радянською владою від його друзів-дисидентів до середини жовтня.
Дружина Валентина Попелюх одержала
повідомлення про смерть чоловіка вранці 5 вересня. Усупереч її проханню,
поховання відбулось без присутності рідних. Права на перепоховання
адміністрація не надавала до завершення терміну ув'язнення. Особисті речі поета
також здебільшого не повернули його
родині.
Похований на табірному
цвинтарі у с. Борисово Чусовського
району Пермської області. Перепохований у 1989
році в Києві на Байковому кладовищі.
Ознайомлення із
матеріалом «Біографія письменника – це не хронологічна таблиця».
·
В.Стус народився 6 січня в с. Рахнівка,
що на Вінниччині, але мама побоялася записувати сина датою, що збігається із
днем народження Христа, щоб не давати підстави радянським атеїстам для
цькування. Тож у документах Василя зазначено, що він народився 7 січня.
·
В.Стус блискуче навчався, мав дивовижну
пам'ять, захоплювався музикою. У 7 класі батько подарував Василеві гітару.
Хлопець відвідував концерти у філармонії, захоплювався творчістю Л. Бетховена.
·
Василь Стус не зміг стати щасливим
батьком, бо повноцінно спілкувався із сином Дмитром усього один рік між двома
арештами. Син був уже підлітком, коли поет повернувся з першого ув’язнення, і
спочатку не йшов на контакт, але згодом між ними виникла щира дружба. На
сьогодні Д. Стус – літературознавець,
який досліджує творчість батька.
·
«
Це була інтелігентна, м’яка, ніжна людина, але коли йшлося про інтереси народу,
принципи – він ставав залізний». Віктор Зарецький
·
4.09.1965 у кінотеатрі «Україна»
відбувся прем'єрний перегляд кінофільму Сергія Параджанова «Тіні забутих
предків» (знятого за мотивами повісті М.Коцюбинського). Та у перерві між
частинами Василь Стус розбурхав зал. Він встав із промовою.
Закликав: «Протестувати повинні всі:
сьогодні хапають українців, завтра хапатимуть євреїв, потім росіян!». Після
фільму КГБісти бігали уздовж рядів, щоб запам’ятати тих, хто влаштував протест проти
репресій української інтелігенції.
Доповніть рубрику «Біографія письменника – це не хронологічна таблиця» 2-3 фактами, які, на вашу думку, є
цікавими.
Стоїцизм – учення однієї з шкіл
античності. Стоїки ставили мету: досягнути душевного спокою,
духовної незворушності, бути мужніми і стійкими під час життєвих випробувань.
Екзистенціалізм – течія модернізму, яка
підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має
свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації.
Постановка проблемного запитання.
Чи можна
сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?
1. Виступ у кінотеатрі з протестом проти арештів,
прагнення справедливості; виступ над могилою Алли Горської, друк за кордоном
збірки «Зимові дерева»; відстоювання власної гідності; вступ до Української
Гельсінської спілки.
2. Відчислення з аспірантури; звинувачення в
антирадянській агітації; арешт 1972 рік; покарання – позбавлення побачень,
штрафний ізолятор, карцер; арешт 1980 рік.
3. Борець за зневажені людські права, за зганьблену
національну гідність.
Друг В. Стуса, письменник Ю. Покальчук так оцінював його
особистість і творчість: «У Василя Стуса найбільшим злочином було
те, що він був українцем, просто справжнім українцем; любив свою мову, свою
землю, свою культуру і хотів бачити Україну нормальною українською землею, а не
витоптаним полем. Поезія Василя Стуса виходить далеко за межі того
експериментального бунтарства, часто дилетантської, показової інтелектуалізації
вірша, що були притаманні творам багатьох його ровесників.
По-блоківськи виточений і холоднуватий його
вірш, природний український сентимент тут приборканий і палає всередині
кристала. Якщо ж торкнешся, гріє, мов серце.
Дисципліна слова, лаконізм виразу,
надзвичайно широкий словник, що постійно збагачується, ще й незупинне власне
словотворення — ось шлях його поезії».
У цьому ми переконаємося на прикладі кількох віршів.
«Господи, гніву пречистого...»
Господи, гніву
пречистого
благаю — не
май за зле.
Де не стоятиму
— вистою.
Спасибі за те,
що мале
людське життя,
хоч надією
довжу його в
віки.
Думою тугу розвіюю,
щоб був я
завжди такий,
яким мене мати
вродила
і благословила
в світи.
І добре, що не
зуміла
мене від біди
вберегти…».
Тема:
звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку
віру й надію на безсмертя людського духу.
Ідея:
утвердження сили людського духу, прагнення не загубити в тяжких випробуваннях
неповторності своєї долі.
Літературний напрям, стиль: екзистенціалізм*
Літературний рід: лірика
Вид лірики: філософська
Жанр:
медитація (віршова молитва)
Віршовий розмір: дактиль
Художні засоби : епітети (гнів пречистий; мале
людське життя); риторичне звертання (Господи);
метафори (думою тугу розвіюю; надiєю
довжу його в вiки).
В основу вірша ««Господи, гніву пречистого…» покладено канон,
запропонований християнським богословом VІІІ ст. Іоаном Дамаскіном як «сходження розуму до Бога, прохання
потрібного в Бога».
Ліричний герой цієї поезії – сам поет, бо він добре знав, який йому судився
шлях, він передчував свою загибель і був до неї готовий. Більше того, Василь Стус
самостійно обрав цей шлях, що передбачав трагічну долю.
Стоїчна й мужня поезія Василя Стуса «Господи, гніву пречистого…» стверджує
впевненість героя в тому, що він зможе не зрадити своїх переконань і навіть смерть його не страшить. .
У вірші «Господи, гніву пречистого» автор говорить про власну силу і
незламність: «Де не стоятиму — вистою». Він показує свою непідвладність
обставинам, непорушність принципів за жодних умов. Тільки так можна зберегти
моральну повноцінність
В. Стус свідомо обрав свою життєву дорогу — це шлях добра й правди. Але там
чекають його «сотні сумнівів», «сто зневір» і треба вперто, наполегливо долати
щабель за щаблем («йти з щовба на щовб»), щоб досягти мети або хоча б прокласти
дорогу іншим, бо він — «предтеча».
Екзистенціалі́зм* (фр. existentialisme від лат. exsistentia — існування) — напрям у філософії XX століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну
істоту, що здатна до вибору власної долі. Основним проявом екзистенції є свобода, яка визначається
як відповідальність за результат свого вибору.
«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»
Крізь сотні
сумнівів я йду до тебе,
добро і правдо
віку. Через сто
зневір. Моя
душа, запрагла неба,
в буремнім
леті держить путь на стовп
високого
вогню, що осіянний
одним твоїм
бажанням. Аж туди,
де не лягали
ще людські сліди,
з щовба на
щовб, аж поза смертні грані
людських
дерзань, за чорну порожнечу,
де вже нема ні
щастя, ні біди.
І врочить
порив: не спиняйся, йди,
То — шлях
правдивий. Ти — його предтеча.
Словник
ПРЕДТЕ́ЧА,
книжн., уроч., заст. 1. Особа, що своєю діяльністю підготувала шлях, умови для
діяльності інших; попередник.
ХЛАНЬ, діал.
Безодня.
ЩОВБ, діал. Шпиль гори; прямовисна скеля.
ДЕРЗАТИ, уроч.
1. Сміливо прагнути до чого-небудь величного, нового; діяти сміливо, рішуче.
Літературний рід: лірика
Вид лірики: філософська
Жанр: ліричний
вірш ( декларація митця)
Тема:
показ свідомого вибору ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло,
добро, краса; переконання в тому, що повести його зможе лише правда.
Ідея:
уславлення цілеспрямованості ліричного героя, який у своїх духовно-етичних
домаганнях правди долає перешкоди , але не зневіряється і вибирає духовну
висоту.
Віршовий
розмір : ямб
Художні засоби: епітети ( буремний лет; високий
вогонь; людські сліди; смертні хлані; людські дерзання; чорна порожнеча; шлях
правдивий); метафори ( душа запрагла
неба; душа держить путь на стовп); риторичне звертання ( я йду до тебе, добро і правдо віку);
гіпербола
( крізь сотні
сумнівів…, через сто зневір) ; алітерація звуків Р, С, Щ .
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1.Заповніть таблицю «Анкета В. Стуса»
Анкета Василя Стуса (1938 – 1985)
|
Родина |
|
|
Освіта |
|
|
Рід діяльності |
|
|
Псевдоніми |
|
|
Захоплення |
|
|
Риси характеру |
|
|
Твори, поетичні збірки |
|
|
Своєрідність стилю |
|
2. Перевірте
свої знання, виконавши літературний диктант
1.
До
якого покоління письменників належить В.Стус?
2.
До
якого виду лірики належить вірш «Господи, гніву пречистого...»?
3.
Вірш
«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе» - зразок ….. поезії.
4.
Ліричний
герой поезії В.Стуса дякує Богу за можливість стати сильним духом
у творі…
5.
Словами
« І добре, що не зуміла мене від біди вберегти» завершується поезія…
6.
До
якої стильової течії модернізму належать твори В.Стуса?
7.
Зразками
якого художнього засобу є словосполучення «гнів пречистий», « мале людське
життя»?
8.
Мотив
християнського смирення та стійкості в життєвих випробуваннях звучить у вірші…
9.
Зразками
якого художнього засобу є словосполучення «душа запрагла неба», «душа держить
путь на стовп»?
10.
Означення
екзистенційний пов’язане з поняттями…
Фотографії виконаної
роботи вишліть,будь ласка,на Вайбер
Якщо все виконаєте, то ВИ – МОЛОДЦІ.
29.04.2022
Іван
Драч. Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. «Балада про
соняшник» - поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості.
Символічність образів соняшника, сонця.
- Як ви думаєте, що пов’язує між собою Василя
Симоненка, Дмитра Павличка, Івана Драча?
(Поети – шістдесятники)
- А що поєднує Михайла Коцюбинського,
Івана Драча, Павла Тичину й діда Семена
з кіноповісті О.Довженка «Зачарована Десна»? (М.Коцюбинського називали
Сонцепоклонником, П.Тичина - збірка «Сонячні кларнети», дід Семен понад усе на світі любив сонце.)
1.
Інтерактивна вправа «Мозкова атака».
• Що необхідно враховувати під час ідейно-художнього аналізу будь-якого вірша?
«Люблю
повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як
поліпшується зір! Світ стає дорожчим, ріднішим, відчутнішим. Люблю повертати
очима до сонця мистецтва. На небі життя побачив його зразу, почав розуміти
тільки недавно»,— пише Іван Драч.
Особливістю поетичного світу Івана
Драча є його постійний, безупинний рух, змінність, розвиток. Це поет, який не
створює власних традицій, не знає самоповторів, постійно йде до недосяжних
обріїв досконалості.
2.
Життєвий і творчий шлях І. Драча.
Іван Федорович Драч народився 17 жовтня
1936 р. в с. Теліжинці Тетіївського району на Київщині. 1951 р. в районній
газеті був надрукований його перший вірш.
Після закінчення Тетіївської середньої
школи І. Драч викладав російську мову та літературу в семирічці сусіднього села
Дзвінячого, служив у армії й у віці, коли інші закінчують вищі навчальні
заклади, вступив на перший курс філологічного факультету.
Київського університету, але навчання
не закінчив, був виключений під тиском каральних органів. Влаштувався на
роботу в «Літературну Україну».
Закінчив
дворічні Вищі сценарні курси в Москві, працював сценаристом на кіностудії
художніх фільмів ім. О. Довженка, потім у редакції журналу «Вітчизна».
1961 р. І.Драч опублікував у
«Літературній газеті» драму – феєрію «Ніж у сонці», яка відразу привернула
увагу критики. Протягом 1962-1988 рр. виходили його збірки: «Соняшник» (1962),
«Протуберанці серця» (1965), «Балади буднів» (1967), «До джерел» (1972),
«Корінь і крона» (1974), «Київське небо» (1976), «Шабля і хустина» (1981),
«Драматичні поеми» (1982), «Теліжинці» (1985), «Чорнобильська мадонна» (1987),
«Храм серця» (1988).
Збірка І. Драча «Корінь і крона» була
відзначена Державною премією України ім. Т.Шевченка в 1976 р. У середині 1980-х
рр. поет був обраний до правління Київської організації Спілки письменників
України, далі — головою, а ще згодом — головою Народного руху України та
депутатом Верховної Ради України, керував товариством «Україна», очолював
Світовий конгрес українців та Конгрес української інтелігенції (КУІн).
І.Драч відомий і як кінодраматург: за
його сценаріями поставлено фільми «Криниця для спраглих», «Камінний хрест» (на
основі новел В. Стефаника), «Іду до тебе» (про Лесю Українку), «Пропала
грамота», «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» (за оповіданнями М. Гоголя), «І в
звуках пам’ять відгукнеться», «Зона» (у співавторстві з М.Мащенком; за
однойменною п’єсою М. Куліша).
І.Драч перекладає твори вірменських,
грузинських, башкирських, литовських, латиських, російських та
західноєвропейських поетів. У той же час його твори перекладені багатьма
європейськими мовами. Критичні статті І.Драча зібрані у книжці «Духовний меч».
Драч очолював Київську організацію СПУ,
був організатором і першим головою Народного Руху України. Нині продовжує
працювати на літературній ниві.
Як і для кожного митця, для І.Драча
завжди була актуальною тема митця та мистецтва. До неї він підійшов творчо,
по-новому переосмисливши жанр балади. Перша збірка, перші вірші — і читач
вражений, так само, як і ліричний герой «Балади про соняшник».
Сьогодні Іван Драч продовжує активну
громадсько-політичну діяльність, є головою багатьох республіканських і
міжнародних організацій, організатором і членом кількох рухів.
3.
Творча діяльність
Іван Драч був найбільшим революціонером
слова з-посеред шістдесятників. В українській поезії він є продовжувачем
традицій Михайла Коцюбинського, Павла Тичини. Сонце стає його символом, сонце й
серце стоять поряд, виступають контекстуальними синонімами в поетиці І. Драча:
Поезія Драча — це насамперед поезія
запитань, а не відповідей, поезія поставлених проблем, спроба докричатися до
зір, достукатися до людини. Він шукає виходу, здається, знаходить, сумнівається
й знову шукає. Він фіксує живе життя в кожному своєму слові.
Отаким словом любові до життя є «Балада про
соняшник» Івана Драча.
На початку 60-х творчість поета
сприймалася неоднозначно, багато кого дратувала асоціативність,
метафоричність, символізм його творів, незвичні словосполуки, сміливе введення
в мову вірша наукової лексики. Цікавою видається вже перша збірка поета
«Соняшник», в якій оспівувалась доля звичайної людини, невичерпність людського
генія на теренах науки й техніки, бажання розгадати таємниці буття. І до
сьогодні «візитковими» для І.Драча є твори, які ще на початку 60-х захоплювали
читачів неординарністю поетичного мислення: «Балада про соняшник» (котра дала
назву й дебютній збірці) та «Етюд про хліб».
4.
Складання «Інформаційного грона» «І.Драч – хто він …»
5.
Теорія літератури
- Давайте згадаємо ознаки балади.
Ознаки
балади:
трагічний
конфлікт;
драматично
напружений сюжет;
романтичний
колорит;
надзвичайні
події, збіги обставин;
фантастичні
елементи;
метаморфоза;
трагічний
фінал;
моралізаторство.
Тобто «Балада про соняшник» не
вкладалася в загальноприйнятому розумінні в рамки цього жанру, маючи ознаки то
притчі, то медитації, то невеликої поеми. «Балада про соняшник» — твір
незвичний. Йому притаманні баладні елементи фантастики (зокрема, олюднення
образів соняшника і сонця, їх «одивнення» за рахунок навмисного заземлення,
спрощення), особливий драматизм (адже справжнє потрясіння переживає химерний
персонаж із зеленими руками й ногами від дивовижного видива — сонця на
велосипеді).
Сонце…
6.
Творче завдання.
Створення «Асоціативних рядів» до слів
сонце, соняшник.
Сонце – тепло, світло, радість, життя,
задоволення.
Соняшник – краса, єднання з землею,
сонцем, користь, символ.
7.
Складання «Паспорту» твору.
|
Автор |
Іван
Драч |
|
Назва
твору |
«Балада
про соняшник» (1962р.) |
|
Літературний
рід |
лірика |
|
Вид
лірики |
філософська |
|
Жанр
|
балада
(модерна) |
|
Тема
|
розповідь
про хлопця – соняшника, що прагне пізнати красу життя |
|
Провідний
мотив |
талант
бачити красу в повсякденному житті |
|
Алегоричні
образи |
соняшник
– поет, сонце - поезія |
|
Художні
засоби |
епітети
(золоті переливи, засмагле сонце); метафори (сонце їхало на велосипеді);
звертання (поезіє, сонце моє оранжеве), алегорія |
|
Віршовий
розмір |
верлібр
(вільний вірш) |
|
Примітки
|
поет
- шістдесятник |
Літературний
диктант «Кольорова гама почуттів»
(виписати
назви кольорів, які є в поезії).
Зелений, коричневий, сірий, жовтий,
червоний, білий, золотий, оранжевий.
Учитель: А тепер на окремих аркушах
паперу намалюйте цю палітру у вигляді сонячних промінців і над кожним надпишіть
щось позитивне, гарне побажання товаришу і подаруйте це сонечко йому напам’ять
про наш урок і про шкільне життя.
З-
здоров’я
К
– краси
С
– самовпевненості
Ж
– жадоби до знань
Ч
– чарівності
Б
– багатства
З
– здійснення мрій
О –
оптимізму
Інструктаж
щодо виконання домашнього завдання.
1.
Вивчити конспект.
2.
Написати відгук на «Баладу про соняшник».
3. Індивідуальне завдання – скласти тести до
поезії.
22.04.2022
ДМИТРО ПАВЛИЧКО. ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПОЕТА,
ПЕРЕКЛАДАЧА. ПІСНЯ «ДВА КОЛЬОРИ», ЩО
СТАЛА НАРОДНОЮ
Матеріали уроку https://docs.google.com/presentation/d/127hrNF82jKRntwmsZyT2yfkmCy6ycjoY/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true
Паспорт твору
Тема : розповідь про вишиту сорочку — як часточку маминої душі, оберіг;
«свої пороги» — як початок і кінець людської долі, її духовні начала.
Ідея: уславлення материнської
любові, яка завжди поруч із дитиною,оберігає її; звернення
до читачів шукати свою життєву дорогу, свою долю, долаючи труднощі і переживаючи радощі.
Жанр: ліричний вірш
Вид лірики: інтимна
1.Завдання: „ Асоціативний ряд”.
З чим асоціюються у вас чорний і червоний кольори? Запишіть у зошит.
2.Завдання : складіть СЕНКАН до вірша «Два кольори»
1.
Два кольори
2.
Червоний , чорний.
3.
Подорожує, вишиває, повертається.
4.
Мене водило безвісти життя.
5.
Пісня
15.04.2022
Тема : «Шістдесятництво» як явище культурологічне й соціальне.
Ідейно-стильове розмаїття, тематична новизна. Василь Симоненко. Творча біографія митця.
Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Мотив
самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність («Я…»)
Перегляньте відеоурок. Складіть тезовий
конспект. Запишіть визначення.
https://www.youtube.com/watch?v=wF4zvzFE5ng
Робота над створенням паспортів вивчених поезій
«Задивляюсь у твої зіниці...», «Я...».
«ЗАДИВЛЯЮСЬ У ТВОЇ ЗІНИЦІ...»
ПАСПОРТ
ТВОРУ
Рід
літератури:
Жанр:
Тема :
Ідея:
Художні
засоби:
епітети:
метафори:
образи-символи:
порівняння:
звертання:
гіпербола:
риторичне запитання:
риторичні оклики:
08.04.2022
Тема Ліна Костенко Інтимна лірика.
Ліричні
роздуми про значення слова «Страшні слова,коли вони мовчать»
Матеріали до уроку
https://docs.google.com/presentation/d/1rWmk-MZjpQ7abIsNyrjOI6ronv-d5MJb/edit?usp=sharing&ouid=110648609229948423376&rtpof=true&sd=true
1.Експрес-опитування:
1. Запишіть найвідоміші збірки Ліни Костенко.
2. Яка доля окремих збірок авторки?
Що вам відомо?
3. Вкажіть основні жанри
творів Ліни Василівни.
4. Основні мотиви поезії Ліни
Костенко.
5. Запишіть нагороди, відзнаки, які має поетеса.
6. Чи відомо, над чим зараз працює авторка?
2. Письмово проаналізуйте поезію
“Моя любове! Я перед тобою...”, розкриваючи співіснування теми історичної
пам’яті й теми любові.
3.Складіть
паспорт твору «Страшні слова, коли вони мовчать»
01.04.2022
Ліна Костенко «Маруся
Чурай»
Любі діти!
Пропоную вам здійснити цікаву подорож сторінками твору Л. Костенко у давноминулі часи, коли жила народна піснетворка Маруся Чурай, коли історія нашої України закарбовувалась не на папері, а в пам`яті народу, коли моральні цінності були вищі за матеріальні, коли прагнення до індивідуальної свободи людини ставало нагальним питанням для життя творчої особистості.Якщо ви хочете розібратись у питаннях, поставлених авторкою, і які продовжують хвилювати не одне покоління людей, виконайте до нього різні види завдань.
ОСВІТНІЙ МАРШРУТ
Виконайте,будь ласка,наступні завдання.
Виконані роботи відправте,будь ласка,на електронну пошту до 08.04.2022
Бережіть себе,мої любі!!!!
Шановні діти,пропоную вам для роботи у дистанційному форматі електронну версію підручника з української літератури
https://lib.imzo.gov.ua/yelektronn-vers-pdruchnikv/11-klas/2-ukranska-lteratura-11-klas/ukranska-lteratura-rven-standartu-pdruchnik-dlya-11-klasu-zakladv-zagalno-seredno-osvti--avramenko-o-m/
25 березня 2022 р.
Вітаю вас,шановні діти!
Тема уроку.
Григір Тютюнник
Новела «Три зозулі з поклоном»
1.Ретельно опрацювати теоретичний матеріал за посібником О.Авраменка (стор.455)
2.Виконати тренувальні тести стор.456-457
3.Виконати самоперевірку.
Домашнє завдання
1.Виконати тести
1.
Слова «І що я в
Господа за людина!!! Ні в чому немає мені ані міри, ані втіхи: ні в любові, ні
в стражданні, ні в захопленнях, ні в сумі пекельному. Неприкаяний я»
належать
А. В. Стусу. Б. В.Підмогильному.
В. М.Кулішу Г. Г.Тютюннику.
2.
Григір Тютюнник належить до:
А. Постмодерністів. Б. Шістдесятників. В. Неокласиків. Г. ВАПЛІТЕ.
3.
Новела присвячена:
А. Кононівським полям.
В. «Цвітові
яблуні»
Б. Любові всевишній. Г.
Нікому не присвячена
4.
Композиції новели
властиві всі названі особливості, ОКРІМ:
А. Епіграфа до
твору. В. Листа як форми оповіді.
Б. Наявності
діалогів.
Г. Розповіді від першої
особи.
5.
Тема новели –
А. Історія
нещасливого кохання. В. Життя репресованого в Сибіру.
Б. Побут селян у
радянські часи. Г. Стосунки між дітьми і батьками.
6.
Замаскована проблема репресій у радянські часи стає
помітною з
А. Поведінки дядька
Левка. В. Репліки
сина про складання сесії.
Б. Скупих відомостей
про Сибір. Г. Стосунків
Карпа і Марфи Яркових.
7.
Характер Михайла найглибше розкривається в
А. Ставленні до нього
Марфи. В. Його останньому
листі.
Б. Діалогах матері з
сином. Г. Авторських
відступах.
8.
Листоношу звали:
А. Дядько Лев. Б. Дід Панько. В. Дід
Варава. Г. Дядько Левко.
9.
Оповідачем у творі виступає
А. Михайло. Б. Марфа. В. Софія.
Г. Син.
10. Про самостійність і
відповідальність сина свідчить його
А. Розмова з матір’ю. В.
Заувага про новий дешевий костюм.
Б. Запитання про тітку
Марфу. Г. Ставлення
до любовної історії Марфи.
11. У творі вчинки
героїв визначаються
А. Взаємним коханням
Михайла і Марфи. В. Ненавистю до суперниці.
Б. Байдужістю до
страждань Марфи. Г. Співчуттям до
людини, яка живе і страждає поряд.
12. Розв’язкою в новелі
є речення
А. Ні ти, ні синок,
мій колосок, чогось давно не снитесь, тільки привиджуєтеся.
Б. Обіймаю тебе й несу
на руках колиску із сином, доки й житиму.
В. Навіщо ж людину
мучити, якщо вона й так мучиться?
Г. «Тоді не було б
тебе…» – шумить велика «татова сосна».
2. Прочитати роман у
віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»
3.Вивчити напам’ять вірш Л.Костенко «Страшні слова,коли вони мовчать...»
(відео вислати на вайбер)
18 березня 2022 р.
Вітаю вас,шановні діти!
Тема уроку.
Олесь
Гончар (Олександр Біличенко)
Новела
«Модри камінь»
Посилання до матеріалів уроку
Домашнє завдання
1.Виконати тести
2. Прочитати новелу Григіра Тютюнника “Три зозулі з
поклоном”
18.02.22
Тема уроку.
О.П.Довженко «Зачарована Десна»
Посилання на
матеріали до уроку
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
•
Опрацювати сторінки посібника О.Авраменка.
•
Виконати тестові завдання (О.Авраменко).
•
Розкрити зміст афоризмів: “Це була творчість її палкої
темної престарілої душі…” чи “ Топив
наш батько кораблі задля того,щоб бодай хоч іноді у брудному шинку маленька калюжа його життя
обернулась хоч на час у море…”
або
Написати твір-мініатюру на тему: «Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє»
(О. Довженко)
Домашнє завдання активне
Завдання
необхідно виконати до 18 лютого 23:00
Код
доступу 8077132
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=8077132
28 січня 2022
Олена Вахрамєєва запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.
Тема: Українська література 11-А клас
Час: 28 січня 2022 09:00 AM Київ
https://us05web.zoom.us/j/3062095966?pwd=Mzl1d1lmM2pVOEFmU25BWk04cGd4dz09
Ідентифікатор конференції: 306 209 5966
Код доступа: 0000
Матеріал уроку розташований за посиланням:
Домашнє
завдання
1.
Підготуватися до характеристики героїв.
2.
Виконати тести за посиланням
Домашнє завдання активне
Завдання необхідно виконати до 2 лютого 23:00
Код доступу 3074427
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3074427
3. Прочитати
О.П.Довженко
“Зачарована Десна”
24 вересня
Олена Вахрамєєва запрошує вас на заплановану конференцію:
Zoom.
Тема: Українська література 11 клас
24 вересня 2021 09:00
AM Киев
https://us05web.zoom.us/j/83322892861?pwd=cG1QamVPUFl5TmV6RVpFcnZDNXFVQT09
Ідентифікатор конференції: 833 2289 2861
Код доступа: wJ92qu
Завдання необхідно виконати до 26 вересня 23:00
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7697552
Домашнє завдання.
Напам’ять поезії ПГ.Тичини “О панно Інно...” та
17 вересня 2021
«Київські неокласики» як прояв неокласицизму -
течія в літературі та мистецтві, яка відмежовувалась від так званої
пролетарської культури, і прагнула наслідувати класичне мистецтво минулих епох,
надаючи перевагу історико-культурній та морально-психологічній проблематиці.
«П’ятірне гроно» українських неокласиків. Тематика, проблематика, образна
система творчості (оглядово). Неокласики як літературні критики та теоретики
українського модернізму.
Любі діти !!! На сьогоднішньому
уроці розгорнемо яскраву сторінку історії української літератури, у якій
знайдуть моральні та естетичні уроки не лише сучасні, а й прийдешні покоління. На ній записані імена талановитих поетів
та дослідників літератури, яким судилося поповнити трагічний список жертв
сталінського геноциду. На уроці йтиметься про київських поетів-«неокласиків». І
один із найяскравіших їх представників, М. Зеров, покличе нас у світ високої
поезії:
Тепера інший час. Виходь з
нори,
Шукай стежок — од Лисої
гори
На верховини і шпилі
Парнасу.
Складіть
опорний конспект,вивчіть
теоретичний матеріал
ФОТО ВИКОНАНОЇ РОБОТИ ВІДПРАВИТИ
НА ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ: vahrameevaolena1@gmail.com
до 15год.00хв.
23 вересня
2021року
Комментариев нет:
Отправить комментарий